АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСТНІСТЬ

Чек-лист академічної та творчої доброчесності. Ці інструменти враховують специфіку кожної спеціальності – від захисту авторських прав на рухи й ноти до етики використання штучного інтелекту.

ЦК «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

Дотримання авторського права. Оцифровуючи рідкісні видання, рукописи чи нотні фонди, я суворо дотримуюся закону про авторське право і суміжні права.
Достовірність бібліографії. Складаючи бібліографічні описи, покажчики чи каталоги, я вказую точні дані, не вигадую джерела та не фальсифікую лінки.
Протидія дезінформації. Перевіряю факти, архівні документи та джерела на автентичність перед тим, як використовувати їх у дослідженнях чи виставках.
Етика ШІ в аналітиці. Якщо я використовую ШІ для систематизації даних, анотування чи перекладу описів, я відкрито вказую це у примітках до роботи.

ЦК «Видовищно-театралізовані заходи».

Режисерське авторство. Створюючи сценарій або експлікацію масового заходу, я не видаю чужі концепції, знайдені в інтернеті, за свій унікальний задум.
Чесне запозичення (цитування). Використовуючи фрагменти п'єс, віршів, сценаріїв інших авторів або концептуальні мізансцени, я обов'язково зазначаю їхнє авторство в анотації до заходу.
Повага до команди. Я не приписую собі одноосібне авторство над виставою, визнаючи творчий внесок акторів, звукорежисерів, хореографів та світлооператорів.
Етика ШІ в режисурі. Я можу використовувати ШІ для написання синопсисів, генерації ідей чи створення мудбордів сценографії, але маркую ці матеріали як «концепт, створений за допомогою ШІ».

ЦК «Класична і сучасна хореографія» та ЦК «Народна хореографія».

Повага до спадщини. Виконуючи класичний спадок, автентичні народні танці чи відомі зразки модерну/контемпорарі, я чітко вказую оригінального балетмейстера-постановника чи джерело запису танцю.
Унікальність лексики. У власних балетмейстерських роботах я шукаю свій хореографічний текст, а не копіюю комбінації з TikTok, Instagram або відеозаписів інших колективів без змін.
Музичний супровід. Завжди вказую точне авторство та виконавців музики (або фольклорного першоджерела), під яку створюю або виконую хореографічний номер.
Етика ШІ в танці. Я розумію, що ШІ не може замінити живу анатомію та відчуття тіла. Використовуючи ШІ для генерації концепцій костюмів чи треків, я відкрито звітую про це викладачам.

ЦК «Народне пісенне мистецтво і хорове диригування».

Автентичність і фольклор. Фіксуючи народні пісні під час фольклорної практики, я точно вказую інформатора (прізвище, вік, село) і не фальсифікую аудіо- чи текстові записи.
Чесність в аранжуванні. Створюючи власну хорову партитуру чи обробку пісні, я не видаю чужі хорові фактури, гармонізації чи аранжування за власну композиторську роботу.
Повага до партитури. Виконуючи твори сучасних авторів, я поважаю їхнє право на недоторканність тексту і не змінюю нотну партитуру без дозволу чи зазначення цього факту.
Етика ШІ в музиці. Використовуючи програми ШІ (наприклад, Suno, Udio) для створення хорових демоверсій чи підкладок, я маркую фінальну роботу: «Музична основа згенерована за допомогою ШІ».

ЦК «Народне інструментальне мистецтво» та ЦК «Естрадне і джазове інструментальне мистецтво».

Авторство транскрипцій та інструментовок. Створюючи перекладення для оркестру, ансамблю чи соло, я не привласнюю чужі інструментовки, знайдені в нотних архівах.
Джазова та естрадна етика (Кавери й Семпли). Створюючи кавер-версії чи використовуючи музичні семпли, я чітко вказую авторів оригінального треку та композиторів рифів/лупів.
Імпровізація vs Плагіат. Розвиваючи навички джазової імпровізації, я вчуся комбінувати власні ідеї, а не копіюю соло видатних майстрів нота в ноту, видаючи це за миттєвий власний винахід на іспиті.
Етика ШІ в інструментуванні. Якщо комп'ютерні програми або ШІ використовуються для автоматичного підбору гармонії, зведення або мастерингу навчального треку, я інформую про це викладача фаху.

Загальне правило для всіх ЦК у 2026 році. Порушення будь-якого з цих пунктів тягне за собою академічну відповідальність: від зниження оцінки за творчий показ/модуль до повторного вивчення дисципліни чи відрахування з коледжу.

Чек-лист академічної та творчої доброчесності для студента відділення класичної хореографії – це інструмент самоперевірки перед показом, екзаменом, захистом курсової чи подачею балетмейстерської роботи.

1. Практична хореографія та балетмейстерська робота (урок, покази, постановки). Повага до першоджерел: якщо я використовую класичну спадщину (М. Петіпа, Л. Іванова, Ж. Кораллі тощо) для іспиту з класичного танцю, я чітко зазначаю оригінального хореографа та редакцію. Оригінальність композиції: у моїх власних балетмейстерських роботах комбінації є моїм творчим пошуком. Я не видаю чужі зв'язки та хореографічні малюнки, підглянуті в Instagram, TikTok або YouTube, за власне вигаданий текст. Цитування в танці: якщо я запозичую конкретну хореографічну цитату або концепцію іншого постановника, я відкрито вказую це в анотації до номера («використано елементи хореографії...»). Музична чесність: я вказую точне авторство музики, аранжування та виконавця, під які створюю або виконую хореографію.

2. Теоретична робота (історія балету, методика викладання, анатомія). Жодного плагіату в текстах: усі реферати, аналізи балетних вистав та курсові роботи написані мною самостійно. Я не копіюю статті критиків чи готові роботи з інтернету. Правильне оформлення цитат: кожне запозичене визначення методики виконання па (наприклад, з книг А. Ваганової або М. Тарасова) взяте в лапки та має посилання на підручник чи джерело. Особистий аналіз: мої відгуки на переглянуті балетні вистави відображають мої власні думки та аналізований досвід, а не переписані рецензії з балетних блогів.

3. Командна робота та етика в репетиційному залі. Чесність у дуетно-класичному танці: я з повагою ставлюся до внеску партнерки/партнера у спільний дует і не приписую спільні технічні чи творчі досягнення лише собі. Взаємовиручка без списування: я допомагаю однокурсникам розібрати складні комбінації чи партитуру рухів, але не виконую завдання замість них і не дозволяю списувати теоретичні тести. Повага до праці концертмейстера: я ціную інтелектуальну та фізичну працю акомпаніатора, вчасно надаю нотний матеріал та не принижую роль музичного супроводу в моєму танці.

4. Цифрова та візуальна доброчесність. Дозвіл на публікацію: Публікуючи відео репетицій чи спільних постановок у соціальних мережах, я позначаю хореографа-постановника, репетитора та колег по сцені, які беруть участь у відео.

Чек-лист академічної та професійної доброчесності для студентів спеціальності «Народне інструментальне мистецтво».

1. Робота з нотним матеріалом та авторським правом. Повага до аранжувальників: я завжди вказую авторів перекладень, обробок та аранжувань для народного ансамблю чи оркестру, які використовую на іспитах та концертах. Чужі транскрипції: я не видаю знайдені в інтернеті чи архівах унікальні авторські аплікатури, штрихові редакції або каденції за власні. Першоджерела: при роботі з фольклорним матеріалом я чесно зазначаю етнічний регіон, автентичного виконавця чи експедицію, з якої було взято мелодію.

2. Виконавська етика та колективна праця (оркестр, ансамбль). Дисципліна в колективі: я вчасно приходжу на репетиції оркестру чи ансамблю народних інструментів, розуміючи, що моя відсутність руйнує спільний баланс і лад. Домашня підготовка: я приходжу на колективну репетицію з повністю вивченою власною партією, а не вчу ноти за рахунок часу моїх колег. Чесність на заліках: на технічних заліках (гами, етюди) та академічних концертах я граю виключно наживо, без використання прихованих фонограм чи підігрування з боку третіх осіб, якщо це суперечить умовам.

3. Теоретичні дисципліни (диригування, інструментознавство, фольклор). Самостійне інструментування: я самостійно роблю перекладення чи інструментування творів для народних ансамблів/оркестру, не копіюючи готові партитури інших студентів чи випускників. Чесність на диригуванні: я не використовую чужі схеми, аналізи партитур та методичні розробки без посилання на авторів під час здачі теоретичного аналізу твору. Академічна чесність: я самостійно здаю диктанти з сольфеджіо та пишу контрольні роботи з історії народно-інструментального мистецтва.

Професійне середовище та збереження інструментів. Культура взаємодії: я з повагою ставлюся до творчих пошуків своїх колег-інструменталістів (бандуристів, баяністів, домристів, сопілкарів тощо) і підтримую здоровий дух здорової конкуренції. Збереження спадщини: я дбайливо ставлюся до інструментів коледжу (особливо дефіцитних та оркестрових), вчасно повертаю нотну літературу до бібліотеки.

Чек-лист академічної та професійної доброчесності для студентів естрадно-джазової спеціальності.

Авторське право та використання матеріалу. Оригінальні аранжування: Я чесно вказую авторів аранжувань, мінусовок (backing tracks) або транскрипцій соло, які використовую на іспитах чи концертах. Легальні ноти: я не видаю чужу кавер-версію чи інструментальну переробку за власну творчу роботу. Семплування та біти: при створенні власних джазових чи естрадних композицій я використовую лише ліцензійні семпли або чітко вказую першоджерело (якщо це цитування/кавер). Штучний інтелект: я не використовую нейромережі для написання гармонічних послідовностей, мелодій чи рефератів без дозволу викладача та відповідної примітки.

Практика та підготовка до виступів. Самостійне знімання (Transcription): я самостійно знімаю джазові соло на слух, не копіюючи готові табулатури чи ноти з інтернету, якщо завданням було тренування слуху. Чесні репетиції: я не пропускаю командні репетиції ансамблю (бенду) і не підводжу колег, адже успіх джазового колективу залежить від кожного. Живий звук: на іспитах та заліках я працюю чесно, не використовую фонограми з прописаним основним вокалом (lead vocal) чи солюючим інструментом (double-треки), якщо це заборонено правилами.

Академічні стандарти (теорія, сольфеджіо, історія стилів). Самостійність на контрольних: я не списую диктанти, гармонічні послідовності та тести з теорії музики чи сольфеджіо. Унікальність текстів: пишучи реферати чи аналізи музичних творів з історії естрадної та джазової музики, я не займаюся плагіатом і вказую посилання на дослідників.

Професійна етика та взаємоповага. Повага до колег: я не критикую неконструктивно інших музикантів на джем-сейшенах чи в соцмережах. Взаємовиручка: я поважаю час звукорежисерів, викладачів та інших студентів (вчасно приходжу на саундчек та виступи). Бережливість: я дбайливо ставлюся до інструментів та апаратури коледжу (мікрофонів, підсилювачів, пультів, стійок).

Чек-лист для студентів хорової спеціальності.

1. Робота з музичним матеріалом та текстами. Дотримання авторських прав: я використовую лише ліцензійні ноти або правомірні копії. Якщо я роблю перекладення або аранжування, я обов’язково вказую автора оригіналу. Коректність цитування: у моїх анотаціях до хорових творів усі історичні довідки, аналізи та теоретичні висновки інших музикознавців мають посилання на джерела. Відсутність «музичного плагіату»: я не видаю чужі аранжування, гармонізації чи виконавські редакції за власні.

2. Практика диригування та репетиційна робота. Чесність у підготовці: я самостійно вивчаю партитуру (знаю голоси, гармонію, форму), а не імітую знання тексту за допомогою прослуховування записів. Повага до колег: під час роботи з хором як хормейстер я ставлюся до артистів (своїх однокурсників) з повагою, не допускаю маніпуляцій та необ’єктивної критики. Відповідальність за спільний результат: я розумію, що моя непідготовленість до репетиції — це вияв недоброчесності щодо всього колективу.

3. Навчання та контроль знань. Самостійність: я самостійно виконую завдання з гармонії, поліфонії, аналізу форм та читання хорових партитур. Використання ШІ: якщо я використовую інструменти штучного інтелекту для аналізу тексту чи перекладу вокальної партії, я відкрито про це повідомляю викладачу. Автентичність записів: на дистанційних іспитах або конкурсах я надаю «живі» відеозаписи диригування без монтажу чи накладання іншого аудіоряду.

4. Етика професійного спілкування. Конфлікт інтересів: я повідомляю викладачеві, якщо виникає ситуація, що може вплинути на об’єктивність оцінювання моєї роботи. Нетолерування порушень: я не допомагаю іншим списувати і не замовчую факти очевидної фальсифікації творчих результатів.

Академічна доброчесність для студента-хормейстера — це не лише про відсутність плагіату в рефератах, а й про чесність у творчому процесі, повагу до авторського тексту та етичну взаємодію з колективом.

1. Робота з музичним матеріалом та текстами. Дотримання авторських прав: я використовую лише ліцензійні ноти або правомірні копії. Якщо я роблю перекладення або аранжування, я обов’язково вказую автора оригіналу. Коректність цитування: у моїх анотаціях до хорових творів усі історичні довідки, аналізи та теоретичні висновки інших музикознавців мають посилання на джерела. Відсутність «музичного плагіату»: Я не видаю чужі аранжування, гармонізації чи виконавські редакції за власні.

Оформлення посилань на ноти має свої нюанси, адже потрібно вказати не лише автора й назву, а й специфіку видання (партия, партитура, клавір). Ось як правильно оформлювати джерела у списку літератури (відповідно до ДСТУ 8302:2015) та робити посилання в тексті анотації.

1. Оформлення у списку використаних джерел. Схема. Авторська збірка: Леонтович М. Д. Хорові твори: [партитура]. Київ : Музична Україна, 1970. 234 с. Окремий твір у збірнику (аналог статті): Лятошинський Б. М. Тече вода в синє море. Шевченко в музиці: зб. хорових творів. Київ : Мистецтво, 1964. С. 15–22. Електронний нотний архів: Березовський М. С. Достойно є: [ноти]. URL: pishat.org (дата звернення: 01.04.2026).

2. Посилання всередині тексту (в анотації). Коли ви аналізуєте твір, посилання на конкретне видання ставиться у квадратних дужках. Загальне посилання: «Як зазначається у редакції П. Козицького [4, с. 12], особливу увагу слід приділити фразуванню в сопрановій партії». Якщо посилаєтесь на декілька джерел: «Цей мотет публікувався як у німецьких [2], так і в українських виданнях [5; 8]».

3. Правила цитування музичного тексту. Якщо ви вставляєте в роботу нотний приклад (скриншот чи набраний фрагмент), обов'язково підписуйте його (цифра 1 вказує на номер видання у вашому списку літератури). Поради для «чистої» анотації. 1. Не копіюйте аналіз форми: якщо ви берете опис структури твору з підручника чи чужої дисертації — лапки та посилання обов'язкові. 2. Переклад тексту: якщо ви переклали підрядник іншомовного хору самостійно — вкажіть «Переклад автора анотації». Якщо взяли готовий

— вкажіть автора перекладу.

Чек-лист для студентів режисерського відділення.

1. Авторське право та інтелектуальна власність. Дотримання авторства сценарію: я чітко вказую автора сценарію або літературного першоджерела. Якщо я роблю інсценізацію чи адаптацію, я зазначаю: «за мотивами твору [Ім'я автора]». Легальне використання музики та візуалів: у своїх навчальних роботах (етюдах, короткометражках) я використовую лише ту музику та футажі, на які маю права (Creative Commons, ліцензія або дозвіл автора). Чесність у титрах: я чесно вказую всіх учасників творчої групи (операторів, звукорежисерів, акторів), не привласнюючи собі їхню частину творчої роботи.

2. Творчі запозичення та плагіат. Різниця між омажем та крадіжкою: якщо я цитую відому мізансцену чи візуальний прийом іншого режисера, я роблю це свідомо як художній прийом («омаж»), а не видаю це за власну унікальну знахідку. Самостійність розкадровок: я створюю експлікації, розкадровки та концепції самостійно, а не копіюю готові рішення з мережі чи робіт старшокурсників.

3. Етика роботи з акторами та командою. Повага до особистих кордонів: під час репетицій та зйомок я дотримуюся етичних норм, не допускаю психологічного тиску, маніпуляцій чи дискримінації. Безпека на майданчику: Як режисер (лідер процесу), я несу відповідальність за створення безпечного середовища для всієї групи. Інформована згода: я заздалегідь обговорюю з акторами складні сцени (оголеність, насилля, каскадерські трюки) і отримую їхню добровільну згоду.

4. Документальна етика (для режисерів доккіно). Неспотворення фактів: я не маніпулюю монтажем, щоб змінити зміст слів героя на протилежний. Захист героїв: я усвідомлюю наслідки виходу фільму для моїх героїв та дотримуюся принципу «не нашкодь».

5. Використання ШІ (Generative AI). Прозорість технологій: якщо я використовував нейромережі для написання синопсису, створення розкадровок або генерації фонової музики, я відкрито вказую це в описі проєкту або титрах.

Для режисера правильне оформлення титрів — це не лише юридична вимога, а й підтвердження професійної етики та репутації. Ось коротка пам'ятка, як коректно вказувати джерела в титрах та експлікаціях.

1. Літературна основа (сценарій). Якщо ви знімаєте за книгою, оповіданням або п'єсою, це має бути першим або одним із перших титрів. Екранізація: «За мотивами однойменної п'єси [Ім'я Автора]» або «За мотивами оповідання [Ім'я Автора] «Назва»». Сценарій: «Автор сценарію — [Ім'я]» (якщо сценарист не ви). Співавторство: «Сценарій — [Ім'я], при участі [Ім'я]» або «Сценарій — [Ім'я] та [Ім'я]».

2. Музика (Саундтрек). Музика в кіно часто стає причиною блокувань на YouTube або претензій правовласників. Вказуйте дані максимально повно. Авторська музика: «Композитор — [Ім'я]». Використана пісня. Вільна ліцензія (Royalty Free): «Музика: [Назва треку] від [Ім'я автора/Ресурс]. Ліцензія Creative Commons».

3. Візуальні цитати та архіви (Stock/Archive). Якщо ви використовуєте хроніку або кадри з інших фільмів: архіви: «У фільмі використано фрагменти кінохроніки [Назва архіву або рік]». Омаж (свідома цитата): в експлікації до роботи варто зазначити: «Візуальне рішення сцени №5 є омажем до стрічки [Назва фільму] реж. [Прізвище]». Стокові матеріали: «Додаткові відеоматеріали: [Назва сервісу, напр. Pexels/Artgrid]».

4. Використання ШІ (AI Credit). Згідно з сучасними стандартами доброчесності, участь нейромереж варто фіксувати: «Концепт-арт та розкадровка згенеровані за допомогою [Назва ШІ, напр. Midjourney]». «Саунд-дизайн створено з використанням інструментів штучного інтелекту [Назва]».

5. Подяки (Special Thanks). Тут вказують людей або установи, які допомогли консультаціями, технікою чи локацією безкоштовно. Це важлива частина етики спільноти.

Спеціалізований чек-лист для сучасного бібліотекаря.

1. Етика обслуговування та доступ до інформації. Інформаційна нейтральність: я надаю користувачам доступ до ресурсів незалежно від моїх власних політичних, релігійних чи ідеологічних переконань. Конфіденційність: я зберігаю таємницю запитів читачів та не розголошую їхні персональні дані третім особам. Рівність: я забезпечую однаково якісний сервіс для всіх відвідувачів, незалежно від їхнього статусу, віку чи поглядів.

2. Формування фонду та каталогізація. Об’єктивність комплектування: я підбираю літературу, орієнтуючись на потреби громади/закладу, а не на власні вподобання чи тиск з боку зацікавлених сторін. Точність опису: я забезпечую достовірність бібліографічної інформації, щоб користувач міг легко знайти першоджерело. Актуалізація: я вчасно вилучаю застарілу або недостовірну інформацію (якщо це не суперечить правилам зберігання архівних фондів).

3. Академічна доброчесність та допомога дослідникам. Консультування, а не виконання: Я допомагаю читачам шукати джерела та вчу їх правильно оформлювати посилання, але не пишу за них реферати, курсові чи дисертації. Боротьба з плагіатом: Я популяризую культуру чесного цитування та інформую користувачів про відповідальність за порушення авторських прав. Перевірка ресурсів: Я рекомендую лише надійні, верифіковані бази даних та відкриті архіви.

4. Повага до інтелектуальної власності. Правомірне копіювання: Я стежу, щоб обсяг копіювання чи сканування документів у бібліотеці не порушував закон про авторське право (наприклад, не більше 10% обсягу видання для навчальних цілей). Ліцензійний контент: Я забезпечую доступ лише до легально придбаних електронних ресурсів.

5. Академічна культура самого фахівця. Чесність у звітності: я подаю реальні показники відвідуваності та книговидачі, не фальсифікуючи статистику для «плану». Професійний розвиток: я постійно оновлюю свої знання про цифрову грамотність та етичні стандарти професії.