Здавна вірили, що хустка має магічні властивості та слугує оберегом. Тому вона була і досі є важливим атрибутом на весільних обрядах. Й донині зберігається традиція три рази покривати наречену, що означає її перехід у статус заміжньої жінки.

Також у давні часи існував звичай на весілля молоді хустинками покривали руки. Вони не віталися відкритими руками, щоб ніяке зло не торкалося їхньої сім’ї. Ці хустинки в кінці весілля зав’язувалися одна з одною та з весільним одягом і зберігалося, як оберіг сім’ї.

Хустки були переважно білого кольору, в цьому полягає національний характер української хустки. Крім білих хусток покривали голову і білим рушником. Товщина ниток і кількість шовку на рушнику свідчили про достаток сім’ї.

Часто вживана і найпростіша композиція узору хустини – хвиляста лінія. Та крім узорів рослинного характеру, бувають ще й геометричні. Якщо кути хустини зашивали густим узором, то простір у середині лишали без прикраси або заповнювали дрібними квадратиками, ромбами, трикутниками.

На Великдень та Різдво носили яскраві хустки, у будні дні – стримані. Молодих дівчат вабили білі хустки, а також хустки з орнаментами та цікавим поєднанням кольорів. Старші жінки обирали більш прості моделі, зазвичай у темній кольоровій гаммі.

Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку. Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували у жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій.

Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Дивовижні, неповторні, з фантастичними кольорами та казковими візерунками, делікатними сюжетами та неймовірною кольоровою гамою. Вони посміхаються мальвами та підморгують таємничими орнаментами. Хустка – це й вузлик із вечерею для хрещених батьків і подарунок нареченому. Хустка на дитячій колисці… На кожен день і на урочисті події, для першого побачення та для сімейного свята.

Всесвітній день української хустки – це не просто свято, а символ національної єдності та відродження традицій. Одягаючи українську хустку, ми підкреслюємо свою приналежність до українського народу і беремо участь у збереженні нашої культурної спадщини.

З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує до перегляду виставку-презентацію «Уклін усім, хто край свій боронить!».

З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонуємо переглянути презентацію «Серця об’єднані добром».

Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди з вірусом імунодефіциту можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) є хронічним, потенційно небезпечним для життя станом, викликаним вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Пошкоджуючи вашу імунну систему, ВІЛ перешкоджає здатності вашого організму боротися з інфекціями та хворобами.

ВІЛ є інфекцією, що передається статевим шляхом (ІПСШ). Він також може передаватися через контакт із зараженою кров’ю або від матері до дитини під час вагітності, пологів або годування груддю. Не існує ліків від ВІЛ/СНІДу, але ліки можуть різко уповільнити прогресування захворювання. Ці ліки знизили смертність від СНІДу в багатьох розвинених країнах.

Завдяки кращому противірусному лікуванню більшість людей з ВІЛ сьогодні не хворіють на СНІД. Якщо не лікувати, ВІЛ зазвичай перетворюється на СНІД приблизно через 8-10 років. Коли виникає СНІД, ваша імунна система серйозно пошкоджена. У вас буде більша ймовірність розвитку опортуністичних інфекцій або опортуністичних ракових захворювань – хвороби, які зазвичай не викликають захворювання у людини зі здоровою імунною системою.

Сьогодні ВІЛ/СНІД став вже не тільки загальновизнаною медичною, а й соціальною і трудовою проблемою. ВІЛ/СНІД негативно впливає на сферу праці, вражаючи найбільш продуктивну частину робочої сили і зменшує прибутки. Він спричиняє колосальні витрати для підприємств усіх галузей економіки – через зниження продуктивності праці, збільшення виробничих витрат і числа випадків втрати кваліфікації та виробничого досвіду. Сьогодні близько 2/3 ВІЛ-інфікованих складають молоді люди у віці від 20 до 34 років, – найбільш активна та працездатна частина населення.

Шановні відвідувачі! Бібліотека Коледжу запрошує приєднатися до Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства». Пропонуємо відвідати бібліотечну відеозалу і переглянути документальний фільм «Поруш тишу» та взяти участь у обговоренні.

22 листопада, у день пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років, українці усього світу о 16 годині мають об’єднатися у хвилині мовчання, зупинитися і віддати шану закатованим голодом сталінським режимом. Також закликаємо незалежно від місця знаходження запалити Свічку пам’яті у вікні. Саме тому вшанування пам’яті жертв Голодомору цього року проходить під гаслом «Де б ти не був, запали Свічку пам’яті».

Бібліотека Коледжу приєднується до вшанування пам’яті і пропонує переглянути віртуальну виставку «Голодомор – непрощенний злочин».

День Гідності та Свободи – це не просто дата в календарі. Це символ нашої незламності, нашої віри в краще майбутнє. Це день, коли ми згадуємо про тих, хто віддав життя за свободу України. Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата Віктора Ющенка вийшли на мітинги незгоди. Протести охопили найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. 21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції. Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.

13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Свято засноване з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

Свобода – це вміння сказати «так» своїм мріям. Гідність – це вміння сказати «ні» своїм страхам. (С.Вакарчук)

Гідність людини не в її походженні. Бог не створив рабства, але обдарував людину свободою. (Іоанн Златоуст)

Немає людини, яка б не любила свободу; але справедлива людина вимагає її для всіх, а несправедлива – лише для себе. (Л.Берне)

Я не згоден з тим, що ви говорите, проте буду до останньої краплини крові захищати ваше право висловлювати свою думку. (Вольтер)

Людина виховується для свободи. (Гегель)

Зичимо вам нових мистецьких перемог, успішної реалізації творчих ініціатив і нових культурних проєктів. Нехай здійсняться всі ваші мрії, надії та сподівання, а кожен день буде мирним і радісним!

Мова об’єднує покоління. Завдяки її розвитку та інтеграції в усі сфери життя, Україна зберігає свою культурну унікальність у глобальному світі. Шановні відвідувачі! Пропонуємо переглянути презентацію «Скарби українського слова».

Шановні викладачі! Колектив бібліотеки Коледжу приєднується до поздоровлень і пропонує до вашої уваги віртуальну презентацію «Сяйво вчительської душі».

Дякуємо всім, хто боронить нашу незалежність і згадуємо кожного та кожну, хто віддав життя за Україну. Наша подяка Силам безпеки та оборони України не щось абстрактне і безособове, адже в кожного з нас є рідні, друзі й колеги, котрі стоять на захисті країни. Слава Україні! Героям слава!

З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує переглянути презентацію «Мужність, відвага, любов до України».

З нагоди пам’ятної дати бібліотека Коледжу пропонує до вашої уваги віртуальну книжкову виставку «Непереможні. Ті, що пройшли крізь вогонь».

Від кожного з нас залежить, якою буде майбутнє України. Від військових, лікарів, вчителів, інженерів, хліборобів, спортсменів, науковців, митців, усіх, хто своєю щоденною працею робить нашу державу величною. Тому варто завжди пам’ятати, що Незалежність – це не абстракція чи канцелярський штамп. Незалежність – це ми, і тому кожен з нас несе свою частку відповідальності за її збереження.

З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує до вашої уваги презентацію «Моя незламна країна – вільна, сильна Україна».

Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів.

Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України. Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескорено йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму.

Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України.

Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Слава Україні! Героям Слава!

День Конституції України – це свято, яке об’єднує всіх українців, нагадує про важливі віхи в історії країни та символізує прагнення до справедливості, свободи та демократії. Відзначаючи цей день, ми не лише вшановуємо минуле, але й зміцнюємо нашу віру в майбутнє, засноване на конституційних принципах і верховенстві права.

З нагоди свята пропонуємо переглянути презентацію «Права, свободи, обов’язки громадянина України».

Достовірних документальних свідчень про Роксолану до наших днів збереглося не так вже й багато. Насправді, досі остаточно не з’ясовано її походження. Не відома ні дата її народження (між 1502 і 1516 роками), ні навіть справжнє ім’я. Ототожнення Роксолани з Анастасією або Олександрою Лісовською виникло у XIX столітті та не спирається на надійні докази. Щодо українського походження Роксолани, існують такі прямі й непрямі свідчення.

1. Посол Священної Римської імперії в Османській імперії барон Ож’є Гіслен де Бусбек у 1580-х роках писав, що жінку прозвали Роксоланою через те, що вона походила із так званої Роксоланії, тобто Північного Причорномор’я. Роксоланією тоді часто називали території України.

2. Посол Великого князівства Литовського у Кримському ханстві Михалон Литвин у творі «Про звичаї татар, литовців і московитян» 1550 року писав, що «улюблена дружина турецького імператора… викрадена була із землі нашої». До 1569 року українські землі належали саме до Великого князівства Литовського.

Вплив Роксолани на історію Османської імперії та її значення для України важко переоцінити. Вона була не лише дружиною султана, а й видатною особистістю, яка залишила свій слід у культурі, політиці та благодійності.

Вона замовила будівництво мечетей, безкоштовних їдалень та благодійних фондів у Стамбулі та Єрусалимі, які тоді входили до складу Османської імперії. А район Хасекі в Стамбулі досі має її ім’я.

Як свідчать історичні записи, Гюррем-султан померла від природних причин у Стамбулі 15 квітня 1558 року. Її поховали в мечеті Сулейманіє. Пізніше, за наказом султана Сулеймана, на місці її могили звели гробницю.

Її смерть ознаменувала кінець надзвичайного життя, але не кінець загадок, що її оточували.

Ця дата є глибоко символічною: саме 4 червня у світі відзначається Міжнародний день дітей – безневинних жертв агресії, заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 1982 році. Її поява в міжнародному календарі підкреслює зобов’язання світової спільноти захищати права та життя дітей в умовах збройних конфліктів. З початку повномасштабного вторгнення кількість жертв серед дітей невпинно зростає. Через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини територій остаточну кількість загиблих і поранених наразі встановити неможливо.

Кожна втрата – це глибока рана для українського суспільства. Це біль, який не зникає. День вшанування пам’яті загиблих дітей – це не лише данина шани тим, чиї життя обірвалися внаслідок війни, а й гучне нагадування світові: росія має понести відповідальність за воєнні злочини проти українських дітей та людяності.

Бібліотека Коледжу приєднується до вшанування пам’яті і пропонує переглянути віртуальну презентацію «Діти повинні жити!».

Як зазначено в указі, головною ідеєю є зміцнення єдності українського народу, утвердження української національної та громадянської ідентичності, а також підтримка культурного розмаїття. 21 травня у світі також відзначають День культурного розмаїття заради діалогу та розвитку, проголошений ООН. Це підкреслює глобальну важливість збереження та підтримки різноманітності культур. Запровадження цього свята створює можливість для активного діалогу між спільнотами, проведення культурних заходів, освітніх ініціатив, які сприятимуть взаєморозумінню та співпраці.

З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує до вашої уваги презентацію «Світ у кольорах культурної єдності».

Свято об’єднує мільйони людей по всьому світу, які шанують традиції та з гордістю одягають вишиту сорочку. Це не просто елемент національного одягу, а справжній символ нації, що втілює в собі генетичну пам’ять, незламний дух, силу й красу нашого народу.

Вперше це свято відзначали у 2006 році. П’ятеро студентів історичного факультету Чернівецького університету започаткували День вишиванки.

У той час це було своєрідним викликом, бо вишиванка не мала популярності і не була звичним предметом гардеробу.

Тепер у це складно повірити – більшість з нас мають принаймні одну вишиту сорочку чи сукню, вишиті елементи повернулися в моду і з’являються у мас-маркеті та на світових подіумах.

Особливе значення День вишиванки має під час повномасштабної війни Росії проти України. Одягнена вишиванка 15 травня є символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці – вільний народ. За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери. Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов’язані з національним орнаментом на одязі.

Народні прислів’я та приказки про вишиту сорочку: «Рукави – як писанка, а личко – як маків цвіт»; «Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті»; «У наших хазяйок по сто сорочок, а в мене одна – та й та біла щодня»; «Хочеш сорочку мати – не треба зівати»; «К Великодню сорочка хоч і лихенька, аби біленька»; «Як неділя, то й сорочка біла»; «Як мати рідненька, то й сорочка біленька».

Народні прикмети про вишиту сорочку: «Якщо дощ намочив перший раз одягнену сорочку – на багатство»; «Якщо сорочку прогризли миші – в ногах буде слабість»; «Якщо зачепив і роздер сорочку – можеш зганьбитись»; «Не можна лишати замочених сорочок через неділю, щоб у роду не було полонених»; «Щоб бути гарним та чистим на виду, потрібно повернутися на захід сонця й утертись спиною».

Найкраще, що можна зробити для збереження та розвитку свята – одягнути цього дня вишиванку. Цьогоріч день пройде під гаслом «вишиваємо перемогу».

День матері є одним з найбільш надихаючих свят, оскільки мати є найважливішою особою у житті кожної людини, яка завжди буде розуміти, пробачати та безумовно кохати, незалежно від усього.

З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує переглянути віртуальну книжкову виставку «Уклін тобі, рідна Ненько!».

Мета цього відео – показати, як «Повчання» Володимира Мономаха може надихати нас діяти з честю, справедливістю та мудрістю саме зараз, коли країна виборює своє право на свободу. У час війни слова князя набувають нового сенсу: вони вчать нас єдності, відповідальності та людяності – того, без чого неможлива перемога й майбутнє.

Відео створено студентами 3 курсу спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», які переконані: минуле варто слухати, якщо хочеш змінити майбутнє.

8 травня 2023 року Президент України підписав Указ №266/2023 «Про День Європи», яким і закріплено на законодавчому рівні про відзначення Дня Європи щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу.

Це має важливе історичне значення в усвідомленні європейської ідентичності Українського народу, у зміцненні єдності народів Європи, у забезпеченні миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, – зазначено в Указі Президента.

Україна відзначає День Європи під звуки повітряної тривоги та ворожих ракетних ударів. Непомірно високою ціною ми показуємо всьому світові, що нашим цивілізаційним вибором є демократичні цінності й свободи, повага до прав людини та людської гідності, рівність і верховенство права.

Українці завжди захищали фундаментальні європейські цінності, глибоко усвідомлюючи свою національну і європейську ідентичність, що гартувалася протягом віків у боротьбі за незалежність та Українську державність.