З нагоди пам’ятної дати бібліотека Коледжу пропонує до вашої уваги віртуальну книжкову виставку «Непереможні. Ті, що пройшли крізь вогонь».

Від кожного з нас залежить, якою буде майбутнє України. Від військових, лікарів, вчителів, інженерів, хліборобів, спортсменів, науковців, митців, усіх, хто своєю щоденною працею робить нашу державу величною. Тому варто завжди пам’ятати, що Незалежність – це не абстракція чи канцелярський штамп. Незалежність – це ми, і тому кожен з нас несе свою частку відповідальності за її збереження.

З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує до вашої уваги презентацію «Моя незламна країна – вільна, сильна Україна».

Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів.

Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України. Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескорено йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму.

Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України.

Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Слава Україні! Героям Слава!

День Конституції України – це свято, яке об’єднує всіх українців, нагадує про важливі віхи в історії країни та символізує прагнення до справедливості, свободи та демократії. Відзначаючи цей день, ми не лише вшановуємо минуле, але й зміцнюємо нашу віру в майбутнє, засноване на конституційних принципах і верховенстві права.

З нагоди свята пропонуємо переглянути презентацію «Права, свободи, обов’язки громадянина України».

Достовірних документальних свідчень про Роксолану до наших днів збереглося не так вже й багато. Насправді, досі остаточно не з’ясовано її походження. Не відома ні дата її народження (між 1502 і 1516 роками), ні навіть справжнє ім’я. Ототожнення Роксолани з Анастасією або Олександрою Лісовською виникло у XIX столітті та не спирається на надійні докази. Щодо українського походження Роксолани, існують такі прямі й непрямі свідчення.

1. Посол Священної Римської імперії в Османській імперії барон Ож’є Гіслен де Бусбек у 1580-х роках писав, що жінку прозвали Роксоланою через те, що вона походила із так званої Роксоланії, тобто Північного Причорномор’я. Роксоланією тоді часто називали території України.

2. Посол Великого князівства Литовського у Кримському ханстві Михалон Литвин у творі «Про звичаї татар, литовців і московитян» 1550 року писав, що «улюблена дружина турецького імператора… викрадена була із землі нашої». До 1569 року українські землі належали саме до Великого князівства Литовського.

Вплив Роксолани на історію Османської імперії та її значення для України важко переоцінити. Вона була не лише дружиною султана, а й видатною особистістю, яка залишила свій слід у культурі, політиці та благодійності.

Вона замовила будівництво мечетей, безкоштовних їдалень та благодійних фондів у Стамбулі та Єрусалимі, які тоді входили до складу Османської імперії. А район Хасекі в Стамбулі досі має її ім’я.

Як свідчать історичні записи, Гюррем-султан померла від природних причин у Стамбулі 15 квітня 1558 року. Її поховали в мечеті Сулейманіє. Пізніше, за наказом султана Сулеймана, на місці її могили звели гробницю.

Її смерть ознаменувала кінець надзвичайного життя, але не кінець загадок, що її оточували.

Ця дата є глибоко символічною: саме 4 червня у світі відзначається Міжнародний день дітей – безневинних жертв агресії, заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 1982 році. Її поява в міжнародному календарі підкреслює зобов’язання світової спільноти захищати права та життя дітей в умовах збройних конфліктів. З початку повномасштабного вторгнення кількість жертв серед дітей невпинно зростає. Через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини територій остаточну кількість загиблих і поранених наразі встановити неможливо.

Кожна втрата – це глибока рана для українського суспільства. Це біль, який не зникає. День вшанування пам’яті загиблих дітей – це не лише данина шани тим, чиї життя обірвалися внаслідок війни, а й гучне нагадування світові: росія має понести відповідальність за воєнні злочини проти українських дітей та людяності.

Бібліотека Коледжу приєднується до вшанування пам’яті і пропонує переглянути віртуальну презентацію «Діти повинні жити!».

Як зазначено в указі, головною ідеєю є зміцнення єдності українського народу, утвердження української національної та громадянської ідентичності, а також підтримка культурного розмаїття. 21 травня у світі також відзначають День культурного розмаїття заради діалогу та розвитку, проголошений ООН. Це підкреслює глобальну важливість збереження та підтримки різноманітності культур. Запровадження цього свята створює можливість для активного діалогу між спільнотами, проведення культурних заходів, освітніх ініціатив, які сприятимуть взаєморозумінню та співпраці.

З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує до вашої уваги презентацію «Світ у кольорах культурної єдності».

Свято об’єднує мільйони людей по всьому світу, які шанують традиції та з гордістю одягають вишиту сорочку. Це не просто елемент національного одягу, а справжній символ нації, що втілює в собі генетичну пам’ять, незламний дух, силу й красу нашого народу.

Вперше це свято відзначали у 2006 році. П’ятеро студентів історичного факультету Чернівецького університету започаткували День вишиванки.

У той час це було своєрідним викликом, бо вишиванка не мала популярності і не була звичним предметом гардеробу.

Тепер у це складно повірити – більшість з нас мають принаймні одну вишиту сорочку чи сукню, вишиті елементи повернулися в моду і з’являються у мас-маркеті та на світових подіумах.

Особливе значення День вишиванки має під час повномасштабної війни Росії проти України. Одягнена вишиванка 15 травня є символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці – вільний народ. За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери. Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов’язані з національним орнаментом на одязі.

Народні прислів’я та приказки про вишиту сорочку: «Рукави – як писанка, а личко – як маків цвіт»; «Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті»; «У наших хазяйок по сто сорочок, а в мене одна – та й та біла щодня»; «Хочеш сорочку мати – не треба зівати»; «К Великодню сорочка хоч і лихенька, аби біленька»; «Як неділя, то й сорочка біла»; «Як мати рідненька, то й сорочка біленька».

Народні прикмети про вишиту сорочку: «Якщо дощ намочив перший раз одягнену сорочку – на багатство»; «Якщо сорочку прогризли миші – в ногах буде слабість»; «Якщо зачепив і роздер сорочку – можеш зганьбитись»; «Не можна лишати замочених сорочок через неділю, щоб у роду не було полонених»; «Щоб бути гарним та чистим на виду, потрібно повернутися на захід сонця й утертись спиною».

Найкраще, що можна зробити для збереження та розвитку свята – одягнути цього дня вишиванку. Цьогоріч день пройде під гаслом «вишиваємо перемогу».

День матері є одним з найбільш надихаючих свят, оскільки мати є найважливішою особою у житті кожної людини, яка завжди буде розуміти, пробачати та безумовно кохати, незалежно від усього.

З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує переглянути віртуальну книжкову виставку «Уклін тобі, рідна Ненько!».

8 травня 2023 року Президент України підписав Указ №266/2023 «Про День Європи», яким і закріплено на законодавчому рівні про відзначення Дня Європи щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу.

Це має важливе історичне значення в усвідомленні європейської ідентичності Українського народу, у зміцненні єдності народів Європи, у забезпеченні миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, – зазначено в Указі Президента.

Україна відзначає День Європи під звуки повітряної тривоги та ворожих ракетних ударів. Непомірно високою ціною ми показуємо всьому світові, що нашим цивілізаційним вибором є демократичні цінності й свободи, повага до прав людини та людської гідності, рівність і верховенство права.

Українці завжди захищали фундаментальні європейські цінності, глибоко усвідомлюючи свою національну і європейську ідентичність, що гартувалася протягом віків у боротьбі за незалежність та Українську державність.

Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму. У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.

У цій боротьбі ми втратили понад вісім мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на нашій землі. В цілому Друга світова забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу.

Війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом.

Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів.

8 травня ми вшановуємо подвиг українського народу, його вагомий внесок у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлюємо повагу усім борцям проти нацизму, увічнюємо пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни. Також у цей травневий день ми утверджуємо спадкоємність традицій воїнів – переможців нацизму та нинішніх захисників нашої Вітчизни, консолідуємо суспільство навколо ідеї захисту України, яка є актуальною, як ніколи раніше.

В умовах війни цей день набуває особливого значення. У той час, як країна втрачає найкращих, неприпустимо допускати смертельні випадки на виробництві. Забезпечення безпеки праці – це запорука стабільної роботи підприємства та зменшення плинності кадрів. Нехай цей день стане нагадуванням про цінність людського життя і важливість гідних умов праці.

З нагоди свята бібліотека коледжу пропонує переглянути презентацію «Вивчати – щоб знати, знати – щоб жити».

Тоді, у квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення, біля півмільйона з них померли від наслідків радіації.

До кінця літа 1986 року більше 90 тисяч осіб було евакуйовано із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.

Радянська влада робила все, щоб приховати від світу наслідки катастрофи. Два дні світ нічого не знав про вибух. 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, після чого шведська влада звернулася до Москви із вимогою надати пояснення.

Натомість у радіоактивному Києві, щоб показати світові, що, мовляв, нічого не сталося, 1 травня на святкову демонстрацію вивели тисячі людей, в тому числі і дітей.

Наслідки Чорнобильської аварії, які ще десятиліттями будуть вивчати науковці, навчили людство багатьом речам. Найперше, ще раз показали, яким страшним є вплив радіації на організм людини. А ще, наскільки тривалим буде вплив радіації після аварії. Зокрема, вважається що 30-кілометрова зона навколо ЧАЕС буде придатною для життя через 50-60 років, проте 10-кілометрова зона навколо станції назавжди залишиться закритою для людей.

В цей пам’ятний день бібліотека Коледжу пропонує до вашої уваги фільм «Чорнобиль. Як це було».

У далекому 1945 році, в’язні одного з найбільших та найжахливіших концентраційних таборів – Бухенвальда, довідавшись про наближення американських військ, підняли збройне повстання. У той час там знаходилися кілька десятків тисяч ув’язнених із 18 країн Європи. 11 квітня 1945 року останній в’язень залишив ворота страшної в’язниці і в пам’ять про цю подію ми відзначаємо Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів.

З нагоди цієї дати бібліотека Коледжу підготувала презентацію «Без права на забуття».

Не зважаючи на те, що з часом люди навчилися берегти навколишнє середовище і ретельніше піклуватися про свій стан здоров’я, існує маса невирішених проблем, на які важливо звертати увагу.

Кожного року відзначення Всесвітнього дня здоров’я супроводжується проведенням різноманітних заходів, конференцій, семінарів, кампаній та інших ініціатив, спрямованих на підвищення свідомості у питаннях підтримки здоров’я у всьому світі. Теми річних заходів можуть змінюватися від року до року, але завжди ставляться на перший план проблеми, пов’язані зі здоров’ям націй та глобальними викликами в галузі охорони здоров’я.

Всесвітній день здоров’я в Україні не є державним святом. На честь цієї події профільні організації, активісти, волонтери, освітні заклади проводять заходи для того, аби популяризувати турботу за своїм здоров’ям.

Метою таких заходів є заклик до дії – наприклад, заклик до здорового харчування, фізичної активності, вакцинації, регулярних медичних обстежень та боротьби зі стигматизацією певних захворювань. Всесвітній День здоров’я також існує як підстава для глобальної співпраці у сфері охорони здоров’я.

Різні країни, міжнародні організації та громадські об’єднання домовляються про співпрацю задля розв’язання глобальних проблем здоров’я та забезпечення доступу до якісної медичної допомоги всім людям на планеті.

Міжнародний день театру – не просто чергове професійне свято, а привід згадати про багату культурну спадщину України. Адже дуже багато наших великих поетів і письменників творили, зокрема, й у жанрі театральної драматургії. П’єси авторства Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та інших українських культурних діячів досі не втрачають актуальності. І саме зараз – чудовий час ще раз про них згадати.

Хочемо привітати всіх театральних працівників з Вашим професійним святом! Ви даруєте людям радість та позитивні емоції, заряджаєте глядачів позитивною енергією.

Щирість вашого мистецтва дарує багатьом людям радість спілкування зі світом мрії. Будьте щасливі! Зі святом!

Згодом вони склали основу першого офіційного добробату Національної гвардії, який нині носить ім’я загиблого генерала Кульчицького.

Нині українцям варто шанувати всіх добровольців — воїнів доброї волі, та наслідувати їхній приклад, приймаючи відповідальність за долю країни у власні руки.

В дні Революції Гідності та на початку російського вторгнення тисячі українських громадян, кинувши власні справи – навчання, роботу, бізнес, родини – пішли на майдани країни, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва країни, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєній до зубів російській армії.

Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи на отримання повістки. Інші – чоловіки й жінки, самоорганізувалися в батальйони й вирушили на схід. Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Українські добровольці стали гордістю українського народу та водночас головним болем кремлівських посіпак.

У перші тижні повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році майже 100 тисяч добровольців вступили до лав Сил територіальної оборони ЗСУ.

Сьогодні свято для тих, хто у вирішальний для України час зробив свій вибір на користь захисту нашої держави та людей. Хто добровільно пішов у військо 2014 року і стояв у черзі до ТЦК та СП 24 лютого 2022-го.

Тільки більш ніж через 100 років після смерті Кобзаря його палка мрія здійснилась. Недаремно його називають Пророком, адже написані Тарасом Шевченком вірші про Україну в наші дні зовсім не втратили злободенності.

З нагоди цієї пам’ятної дати бібліотека Коледжу пропонує переглянути презентацію «Співець людини, волі й України».

Пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку «Жінці потрібна казка».

У 2020 році, Указом Президента України Володимира Зеленського, 26 лютого офіційно було визнано Днем спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Але цей день – не лише про пам’ять. Це про боротьбу, що не припиняється. Про людей, які не відмовляються від своїх переконань. Про майбутнє, яке ми неодмінно побудуємо. Тримаймося один за одного.

Бібліотека Коледжу пропонує до вашої уваги презентацію «Крим-спротив триває».