Інформація для користувачів бібліотеки - Бібліотека КЗ «ХФВКМ» ХОР

29 квітня – Міжнародний день танцю. Бібліотека коледжу вітає студентів і викладачів хореографії з професійним святом та пропонує переглянути презентацію «А танець нас завжди мобілізує, дає наснагу, силу до життя…».

Міжнародна організація праці оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми безпеки та здоров’я на роботі, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці.

У МОП підкреслили, що наявність надійної системи охорони праці, що включає конструктивну участь урядів, роботодавців, працівників, суб’єктів охорони здоров’я та всіх відповідних сторін на національному рівні та рівні підприємств, має вирішальне значення для захисту умов праці та забезпечення безпеки і здоров’я працівників.

Завдяки ефективному соціальному діалогу уряд та соціальні партнери можуть брати активну участь на всіх етапах процесів прийняття рішень з охорони праці. Це важливо як під час розробки та перегляду політики і нормативно-правової бази з питань охорони праці для вирішення постійних та нових проблем у галузі охорони праці, так і під час їх практичного застосування на робочому місці.

Соціальний діалог не тільки сприяє вдосконаленню політик та стратегій у галузі охорони праці, а й допомагає швидше та з більшою ефективністю їх реалізовувати.

Цінність результатів будь-якої трудової діяльності не може бути вищою за цінність здоров’я та життя кожного працівника.

За оцінками Міжнародної організації праці (МОП), щорічно у світі трапляються понад 270 мільйонів нещасних випадків на виробництві, які призводять до відсутності робітників на робочому місці протягом понад 3 днів, і до близько 160 мільйонів випадків хвороб без смертельного наслідку. Кожного дня в результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві у світі помирають близько 5000 осіб, на рік – від 2 до 2,3 мільйона осіб.

У Конституції України закріплено право кожного громадянина на працю у безпечних та здорових умовах. Однак, через збройну агресію російської федерації, тисячі українських працівників втрачають це право. На виробництві, за час повномасштабної війни, постраждали понад 3 тисячі працівників, 520 з них – загинули. Безпосередньо внаслідок ракетних обстрілів та дії вибухових предметів травмувалися понад 700 працівників, 254 з них – загинули. Тобто майже кожен другий працівник загинув внаслідок бойових дій.

«Незагоєна рана України»: пізнавальні факти про Чорнобиль. 26 квітня 1986 р. – назавжди увійшло в історію, як день найстрашнішої техногенної катастрофи людства. Пожежа на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС поставила хрест на житті тисяч людей, які втратили своє здоров’я, житло чи навіть життя. Навколо АЕС було створено так звану «зону відчуження», яка роками лише обростала чутками та плітками. Що ж усього цього правда, а що лише «бабусині казки»?

Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів. Слід зазначити, що 7 балів також присвоїли аварії на АЕС Фукусіма-1, Японія, в 2011 році, де в результаті землетрусу теж сталася катастрофа.

В результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у році.

Ядерні дощі пройшли так далеко, що дійшли навіть до Ірландії.

800 тисяч чоловіків ризикували своїм життям та здоров’ям, аби запобігти наслідкам аварії і стабілізувати ситуацію. Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами.

Область, що потрапила в списки «забруднених», визнали одним з найбільш унікальних світових заповідників з процвітаючою популяцією вовків, оленів, бобрів, орлів і інших тварин.

Офіційні джерела стверджують, що потрібно буде до 100 років, перш ніж станція буде повністю списана.

200 тон радіоактивних матеріалів досі перебуває в реакторі Чорнобильської АЕС.

На кожному відреставрованому будинку в Чорнобилі, на сьогоднішній день є напис, де зазначено ім’я власника цієї нерухомості.

Більше 5 мільйонів людей живуть в районах, які вважаються «забрудненими» радіоактивними речовинами після аварії.

14 березня – День українського добровольця «Немає більшої сили, ніж стійкість духу добровольця». Історію українського добровольчого руху можна виміряти століттями. Саме добровольці були рушійною силою захисту України: воєнізована структура Запорізької Січі, легіон Українських Січових Стрільців, Українська Повстанська Армія.

9 березня 2024 року Україна відзначає 210 річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю пам’ятає і шанує людство. До славної когорти таких людей належить і Великий Кобзар українського народу – Тарас Григорович Шевченко. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові. «Історія мого життя, – писав поет, – становить частинку історії моєї Батьківщини».

Слово українського поета-революціонера, художника і мислителя, Т.Г.Шевченка, звучить в усіх куточках нашої планети, його твори видані багатомільйонними тиражами. Кожен, хто прилучається до поетичного слова Великого Кобзаря, черпає в ньому наснагу для творчості, роздумів про долю свого народу і призначення людини.

Тарас Григорович залишив по собі величезну кількість не лише творів, а й значну картинну спадщину.

З нагоди цієї знаменної дати бібліотека Коледжу пропонує переглянути виставку-презентацію «Співець людини, волі й України».

8 березня Україна та інші країни світу відзначають Міжнародний жіночий день. В Україні вкоренилася традиція відзначати 8 березня як день «весни, жіночності та краси» – але Міжнародний жіночий день має геть іншу історію та з’явився завдяки рухові жінок за рівні права та емансипацію.

Щорічно 8 березня у світі проходять демонстрації на підтримку рівності та дотримання прав жінок. З кінця 2000-х років в Україні майже щороку 8 березня проходять феміністичні марші. Організатори визначають Марш як «феміністичну ініціативу», яка об’єднує активісток, представниць громадських організацій та небайдужих жінок.

З нагоди цієї дати бібліотека Коледжу підготувала презентацію «Від принцеси Діани до Коко Шанель: 10 феміністських цитат, які надихають».

26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

24 лютого 2022 року – дата, що назавжди закарбувалася в пам’яті мільйонів українців. Цей перший день повномасштабної війни ми добре пам’ятаємо на звук, на смак, на запах, адже життя розділилося на «до» і «після».

Того лютневого ранку хтось похапцем евакуювався з рідного міста чи села, рятуючи рідних, хтось нашвидкуруч організовував пункти допомоги, хтось спішив до найближчого військкомату, щоб вступити до лав Сил оборони, а хтось чинив опір самотужки, голіруч зупиняючи танки окупантів. Попри розгубленість і лють, українці швидко мобілізували всі ресурси, щоб врятувати своє життя, життя близьких і зберегти незалежність країни.

До чергових роковин повномасштабного вторгнення росії на територію України бібліотека Коледжу підготувала презентацію «Українська незламність».

Цього дня в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Ми вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії і європейське майбутнє України. З нагоди цієї пам’ятної дати бібліотека Коледжу пропонує до перегляду віртуальну книжкову виставку «Небесна Сотня… Герої не вмирають».

«Афганістан – уламки пам’яті». 15 лютого в Україні День вшанування учасників бойових дій на території інших держав згідно з Указом Президента від 11 лютого 2004 року.

Ця дата вибрана не випадково: 15 лютого 1989 року завершилась радянська військова інтервенція в Афганістані. Через горнило тієї війни пройшли 160 тисяч українців, 12 тисяч з них отримали поранення, контузії, були скалічені, а 3360 – не повернулися до своїх домівок.

Афганська війна мала сумні наслідки для України. Відомо, що від хвороб, наслідків бойових поранень і самогубств після війни померло в кілька разів більше учасників, ніж безпосередньо внаслідок бойових дій. Ця війна породила так званий «афганський синдром». Ветеранам було вкрай важко адаптуватися до цивільного, мирного життя, особливо в умовах розпаду СРСР і зростання економічної кризи.

Після здобуття Україною незалежності наші військові фахівці стали учасниками миротворчих місій під егідою ООН, НАТО та інших міжнародних організацій. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року понад 44 тисячі військовослужбовців ЗСУ взяли участь у 27 міжнародних операціях та місіях у різних регіонах планети.

В Україні 29 січня щорічно відзначають День пам’яті героїв Крут. У цей день в 1918 році відбувся бій чотирьохтисячної більшовицької армії Михайла Муравйова проти загону з київських студентів і бійців вільного козацтва.

Як відомо, на початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24-27 січня 1918 року йшли запеклі бої за станцію Бахмач.

Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу імені Б.Хмельницького у складі чотирьох сотень (400-450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116-130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Після багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані.

На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету – Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира – Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї – Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70-100 осіб. Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв.

Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.

Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Хоча минуло уже більше як 100 років від тих подій, але український народ знову змушений боротися за право бути незалежним та вільним.

22 січня увійшло до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Цей день є символом об’єднання України. Він стверджує нерозривний зв’язок між усіма поколіннями борців за її волю і незалежність. Саме в цей день проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, який увійшов в історію українського народу як свято національної єдності. Історичні події 22 січня 1919 року стали підґрунтям для відродження незалежної держави та утвердження національної ідеї. Саме з цього дня розпочалося становлення єдиної Української державності. І з кожним роком це свято набуває все більшого символізму, адже соборність – це не тільки спільна територія, це й духовна єдність, спільні ідеали, цінності та прагнення. Шановні відвідувачі бібліотеки! Пропонуємо вам перевірити обізнаність про історію Дня Соборності, відповівши на питання невеликого тесту, який ви знайдете перейшовши за посиланням.

10 грудня Україна і світ відзначають День прав людини. 10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини, 75-ти річчя якої світ має нагоду вшановувати. Саме ця дата стала Міжнародним днем прав людини на підставі ухваленого рішення Генеральною Асамблеєю ООН. В Україні на офіційному рівні День прав людини визначено відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2022 року. З нагоди цієї дати бібліотека Коледжу пропонує переглянути віртуальну книжкову виставку «Україна правова».

Незалежність, яку отримала Україна, – це результат самовідданої наполегливої боротьби багатьох поколінь за волю своєї країни. Вся історія державності України тісно пов’язана з утворенням і розвитком тих чи інших військових формацій, які забезпечували державний лад, захист та безпеку громадян як від зовнішніх агресорів, так і від внутрішніх дестабілізуючих факторів. Становлення сучасних Збройних Сил має свою передісторію, свої традиції, які передаються із покоління в покоління.

У період Київської Русі (X-XIII століття) військо складалося з дружини князя та народного ополчення. Дружина будувалась за зразком варягів, але до неї входили вищі верства громадянства та бояри, які усвідомлювали потребу в захисті своєї Батьківщини. Князі утримували дружинників, платили грішми, дозволяли привласнювати частину завойованого майна, давали землі. Військо підтримувало силу і могутність держави, обороняло її кордони.

XV-XVIII століття в історії України – це період козаччини. Головна історична умова виникнення козацтва як суспільного стану і збройної сили – підневільне становище України під владою сусідніх держав Литви і Польщі, позбавлення її власної етнічної державності, соціальне гноблення, а також небезпека з боку орд кочівників, які грабували, нищили, брали у полон український люд. У цей час визріває національна свідомість народу, міцнішає його бажання здобути свободу і незалежність.

Козацьке військо мало демократичний устрій. Усі політичні й організаційні питання вирішувалися на раді. Залежно від її учасників рада поділялась на повну, військову, генеральну, старшинську, чорну. Командування військом здійснювали військова старшина різних ступенів. На чолі війська стояв гетьман. Він був головою козацької держави, мав повну адміністративну владу, брав активну участь у законодавчій діяльності, судовій справі. Приймаючи рішення з основних питань, гетьман враховував думку генеральної та старшинської рад. У перший половині XVIII ст. запорізьке козацтво піднеслося до рівня кращих європейських армій. Особливо відзначалися військовою майстерністю піхота, яка була головним видом козацького війська й вважалося найдосконалішою в Європі.

Кінець XIX – початок XX ст. ознаменовано новим піднесенням національно-визвольної боротьби українського народу. Центром її стала Західна Україна (Галичина). Там зародився січовий стрілецький рух. Ця назва свідчила про його зв’язок з традиціями січового козацтва. Січовий стрілецький рух об’єднував у свої товариства радикально настроєних селян, інтелігенцію, пізніше – студентську й учнівську молодь. Стрілецькі товариства («Січ», «Сокіл» та ін.), до яких увіходили й дорослі, і юнаки, поповнювалися за рахунок пластунів – членів дитячих таємних гуртків «Пласт».

Наступний етап розвитку війська на українських землях охоплює період світових воєн, під час яких Україна стала ареною протистоянь, що принесли значні людські втрати та руйнування інфраструктури. Це значною мірою вплинуло на створення незалежної української держави та її збройних сил – армії Української Народної Республіки. А з розгортанням Другої світової війни українці почали творити власні збройні формування. Першим таким можна вважати Карпатську Січ – парамілітарну організацію, яку формують у 1938-1939 рр. українці Закарпаття для захисту власної держави Карпатської України.

У 1940 році на Поліссі було сформував збройну формацію, яка мала розпочати боротьбу за незалежність України. Це військо дістало назву Поліська Січь та нараховувало до 10000 бійців. Саме на основі цієї організації сформувалося озброєне крило Організації українських націоналістів – Українська Повстанська Армія (УПА). Датою створення цього війська прийнято вважати 14 жовтня 1942 року, проте сам процес його формування був досить складним та фактично тривав до 1943-1944 рр.

Зі здобуттям незалежності Україна 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на українських теренах військових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових відомств – Міністерства оборони України. Створення національних Збройних сил характеризувалося одночасним формуванням правової основи діяльності Збройних сил, реорганізацією структур, створенням відповідних систем управління й забезпечення та інших елементів, необхідних для їх функціонування.

Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (такою є повна назва Дня волонтерів) проголошений рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року. Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 – Революція гідності, а потім і війна на Сході дали поштовх розвитку волонтерства в країні, яке виросло в потужний громадянський рух. Під час повномасштабної війни волонтери, часто ризикуючи життям, допомагають українським військовим і цивільним. Нині волонтером став фактично кожен українець. В цей урочистий день бібліотека Коледжу пропонує до вашої уваги фото колаж «Волонтери – люди доброї волі».

Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.

Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом – звернути увагу суспільства на цю проблему.

Щороку 25 листопада міжнародна спільнота відзначає Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками (International Day for the Elimination of Violence Against Women). Це свято є відголоском тих труднощів, які зазнають жінки за своє життя – побиття, катування, сексуальне насильство та моральний тиск з боку своїх партнерів. Мета цієї дати – продемонструвати важливість проблем, з якими щоденно в світі стикаються тисячі жінок, показати нагальність їх розв’язання та запропонувати шляхи виходу з ситуації, що склалася. З нагоди цієї дати бібліотека пропонує до перегляду фотоколаж.

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Саме цього дня розпочалися дві доленосні для країни події: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року, що стали історичними віхами вже новітньої незалежної України. Вшановуючи громадянський подвиг учасників Помаранчевої революції та Революції Гідності бібліотека Коледжу пропонує до перегляду фото колаж «Країна Нескорених».

У багатьох країнах щороку 17 листопада відзначається Міжнародний день студента. Дорогі студенти! Нехай кожен день вашого навчального шляху буде наповнений новими знаннями, натхненням та можливостями для саморозвитку. З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує до перегляду презентацію «На студентській хвилі».