Ця дата є глибоко символічною: саме 4 червня у світі відзначається Міжнародний день дітей – безневинних жертв агресії, заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 1982 році. Її поява в міжнародному календарі підкреслює зобов’язання світової спільноти захищати права та життя дітей в умовах збройних конфліктів. З початку повномасштабного вторгнення кількість жертв серед дітей невпинно зростає. Через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини територій остаточну кількість загиблих і поранених наразі встановити неможливо.

Кожна втрата – це глибока рана для українського суспільства. Це біль, який не зникає. День вшанування пам’яті загиблих дітей – це не лише данина шани тим, чиї життя обірвалися внаслідок війни, а й гучне нагадування світові: росія має понести відповідальність за воєнні злочини проти українських дітей та людяності.

Бібліотека Коледжу приєднується до вшанування пам’яті і пропонує переглянути віртуальну презентацію «Діти повинні жити!».

Як зазначено в указі, головною ідеєю є зміцнення єдності українського народу, утвердження української національної та громадянської ідентичності, а також підтримка культурного розмаїття. 21 травня у світі також відзначають День культурного розмаїття заради діалогу та розвитку, проголошений ООН. Це підкреслює глобальну важливість збереження та підтримки різноманітності культур. Запровадження цього свята створює можливість для активного діалогу між спільнотами, проведення культурних заходів, освітніх ініціатив, які сприятимуть взаєморозумінню та співпраці.

З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує до вашої уваги презентацію «Світ у кольорах культурної єдності».

Свято об’єднує мільйони людей по всьому світу, які шанують традиції та з гордістю одягають вишиту сорочку. Це не просто елемент національного одягу, а справжній символ нації, що втілює в собі генетичну пам’ять, незламний дух, силу й красу нашого народу.

Вперше це свято відзначали у 2006 році. П’ятеро студентів історичного факультету Чернівецького університету започаткували День вишиванки.

У той час це було своєрідним викликом, бо вишиванка не мала популярності і не була звичним предметом гардеробу.

Тепер у це складно повірити – більшість з нас мають принаймні одну вишиту сорочку чи сукню, вишиті елементи повернулися в моду і з’являються у мас-маркеті та на світових подіумах.

Особливе значення День вишиванки має під час повномасштабної війни Росії проти України. Одягнена вишиванка 15 травня є символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці – вільний народ. За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери. Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов’язані з національним орнаментом на одязі.

Народні прислів’я та приказки про вишиту сорочку: «Рукави – як писанка, а личко – як маків цвіт»; «Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті»; «У наших хазяйок по сто сорочок, а в мене одна – та й та біла щодня»; «Хочеш сорочку мати – не треба зівати»; «К Великодню сорочка хоч і лихенька, аби біленька»; «Як неділя, то й сорочка біла»; «Як мати рідненька, то й сорочка біленька».

Народні прикмети про вишиту сорочку: «Якщо дощ намочив перший раз одягнену сорочку – на багатство»; «Якщо сорочку прогризли миші – в ногах буде слабість»; «Якщо зачепив і роздер сорочку – можеш зганьбитись»; «Не можна лишати замочених сорочок через неділю, щоб у роду не було полонених»; «Щоб бути гарним та чистим на виду, потрібно повернутися на захід сонця й утертись спиною».

Найкраще, що можна зробити для збереження та розвитку свята – одягнути цього дня вишиванку. Цьогоріч день пройде під гаслом «вишиваємо перемогу».

День матері є одним з найбільш надихаючих свят, оскільки мати є найважливішою особою у житті кожної людини, яка завжди буде розуміти, пробачати та безумовно кохати, незалежно від усього.

З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує переглянути віртуальну книжкову виставку «Уклін тобі, рідна Ненько!».

8 травня 2023 року Президент України підписав Указ №266/2023 «Про День Європи», яким і закріплено на законодавчому рівні про відзначення Дня Європи щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу.

Це має важливе історичне значення в усвідомленні європейської ідентичності Українського народу, у зміцненні єдності народів Європи, у забезпеченні миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, – зазначено в Указі Президента.

Україна відзначає День Європи під звуки повітряної тривоги та ворожих ракетних ударів. Непомірно високою ціною ми показуємо всьому світові, що нашим цивілізаційним вибором є демократичні цінності й свободи, повага до прав людини та людської гідності, рівність і верховенство права.

Українці завжди захищали фундаментальні європейські цінності, глибоко усвідомлюючи свою національну і європейську ідентичність, що гартувалася протягом віків у боротьбі за незалежність та Українську державність.

Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму. У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.

У цій боротьбі ми втратили понад вісім мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на нашій землі. В цілому Друга світова забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу.

Війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом.

Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів.

8 травня ми вшановуємо подвиг українського народу, його вагомий внесок у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлюємо повагу усім борцям проти нацизму, увічнюємо пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни. Також у цей травневий день ми утверджуємо спадкоємність традицій воїнів – переможців нацизму та нинішніх захисників нашої Вітчизни, консолідуємо суспільство навколо ідеї захисту України, яка є актуальною, як ніколи раніше.

В умовах війни цей день набуває особливого значення. У той час, як країна втрачає найкращих, неприпустимо допускати смертельні випадки на виробництві. Забезпечення безпеки праці – це запорука стабільної роботи підприємства та зменшення плинності кадрів. Нехай цей день стане нагадуванням про цінність людського життя і важливість гідних умов праці.

З нагоди свята бібліотека коледжу пропонує переглянути презентацію «Вивчати – щоб знати, знати – щоб жити».

Тоді, у квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення, біля півмільйона з них померли від наслідків радіації.

До кінця літа 1986 року більше 90 тисяч осіб було евакуйовано із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.

Радянська влада робила все, щоб приховати від світу наслідки катастрофи. Два дні світ нічого не знав про вибух. 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, після чого шведська влада звернулася до Москви із вимогою надати пояснення.

Натомість у радіоактивному Києві, щоб показати світові, що, мовляв, нічого не сталося, 1 травня на святкову демонстрацію вивели тисячі людей, в тому числі і дітей.

Наслідки Чорнобильської аварії, які ще десятиліттями будуть вивчати науковці, навчили людство багатьом речам. Найперше, ще раз показали, яким страшним є вплив радіації на організм людини. А ще, наскільки тривалим буде вплив радіації після аварії. Зокрема, вважається що 30-кілометрова зона навколо ЧАЕС буде придатною для життя через 50-60 років, проте 10-кілометрова зона навколо станції назавжди залишиться закритою для людей.

В цей пам’ятний день бібліотека Коледжу пропонує до вашої уваги фільм «Чорнобиль. Як це було».

У далекому 1945 році, в’язні одного з найбільших та найжахливіших концентраційних таборів – Бухенвальда, довідавшись про наближення американських військ, підняли збройне повстання. У той час там знаходилися кілька десятків тисяч ув’язнених із 18 країн Європи. 11 квітня 1945 року останній в’язень залишив ворота страшної в’язниці і в пам’ять про цю подію ми відзначаємо Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів.

З нагоди цієї дати бібліотека Коледжу підготувала презентацію «Без права на забуття».

Не зважаючи на те, що з часом люди навчилися берегти навколишнє середовище і ретельніше піклуватися про свій стан здоров’я, існує маса невирішених проблем, на які важливо звертати увагу.

Кожного року відзначення Всесвітнього дня здоров’я супроводжується проведенням різноманітних заходів, конференцій, семінарів, кампаній та інших ініціатив, спрямованих на підвищення свідомості у питаннях підтримки здоров’я у всьому світі. Теми річних заходів можуть змінюватися від року до року, але завжди ставляться на перший план проблеми, пов’язані зі здоров’ям націй та глобальними викликами в галузі охорони здоров’я.

Всесвітній день здоров’я в Україні не є державним святом. На честь цієї події профільні організації, активісти, волонтери, освітні заклади проводять заходи для того, аби популяризувати турботу за своїм здоров’ям.

Метою таких заходів є заклик до дії – наприклад, заклик до здорового харчування, фізичної активності, вакцинації, регулярних медичних обстежень та боротьби зі стигматизацією певних захворювань. Всесвітній День здоров’я також існує як підстава для глобальної співпраці у сфері охорони здоров’я.

Різні країни, міжнародні організації та громадські об’єднання домовляються про співпрацю задля розв’язання глобальних проблем здоров’я та забезпечення доступу до якісної медичної допомоги всім людям на планеті.

Міжнародний день театру – не просто чергове професійне свято, а привід згадати про багату культурну спадщину України. Адже дуже багато наших великих поетів і письменників творили, зокрема, й у жанрі театральної драматургії. П’єси авторства Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та інших українських культурних діячів досі не втрачають актуальності. І саме зараз – чудовий час ще раз про них згадати.

Хочемо привітати всіх театральних працівників з Вашим професійним святом! Ви даруєте людям радість та позитивні емоції, заряджаєте глядачів позитивною енергією.

Щирість вашого мистецтва дарує багатьом людям радість спілкування зі світом мрії. Будьте щасливі! Зі святом!

Згодом вони склали основу першого офіційного добробату Національної гвардії, який нині носить ім’я загиблого генерала Кульчицького.

Нині українцям варто шанувати всіх добровольців — воїнів доброї волі, та наслідувати їхній приклад, приймаючи відповідальність за долю країни у власні руки.

В дні Революції Гідності та на початку російського вторгнення тисячі українських громадян, кинувши власні справи – навчання, роботу, бізнес, родини – пішли на майдани країни, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва країни, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєній до зубів російській армії.

Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи на отримання повістки. Інші – чоловіки й жінки, самоорганізувалися в батальйони й вирушили на схід. Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Українські добровольці стали гордістю українського народу та водночас головним болем кремлівських посіпак.

У перші тижні повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році майже 100 тисяч добровольців вступили до лав Сил територіальної оборони ЗСУ.

Сьогодні свято для тих, хто у вирішальний для України час зробив свій вибір на користь захисту нашої держави та людей. Хто добровільно пішов у військо 2014 року і стояв у черзі до ТЦК та СП 24 лютого 2022-го.

Тільки більш ніж через 100 років після смерті Кобзаря його палка мрія здійснилась. Недаремно його називають Пророком, адже написані Тарасом Шевченком вірші про Україну в наші дні зовсім не втратили злободенності.

З нагоди цієї пам’ятної дати бібліотека Коледжу пропонує переглянути презентацію «Співець людини, волі й України».

Пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку «Жінці потрібна казка».

У 2020 році, Указом Президента України Володимира Зеленського, 26 лютого офіційно було визнано Днем спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Але цей день – не лише про пам’ять. Це про боротьбу, що не припиняється. Про людей, які не відмовляються від своїх переконань. Про майбутнє, яке ми неодмінно побудуємо. Тримаймося один за одного.

Бібліотека Коледжу пропонує до вашої уваги презентацію «Крим-спротив триває».

За 42 роки життя Леся Українка створила понад 250 віршів, кілька драматичних поем і драм. Крім написання власних творів поетеса також займалася колекціонуванням українського фольклору.

Леся Українка пішла незломлена духом і образ її таким живе й житиме для нас – сповнений гідності, прекрасний у своїй людяності та великім творчім горінні. Немає більше у літературі тих, хто мав би право написати про себе: «Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!».

В українській традиції жінка завжди була берегинею роду та сімейного вогнища, але водночас – активною учасницею суспільних і політичних процесів. Українки завжди брали активну участь у визвольному русі, культурному відродженні, політиці та освіті. Лесі Українці, Ользі Кобилянській, Соломії Крушельницькій і багатьом іншим вдалося довести, що жінка може бути не лише берегинею домашнього вогнища, а й творцем, лідеркою та символом національної гідності.

З нагоди свята у навчальних групах були проведені тематичні виховні години: «Жіночий портрет в мистецтві» (спеціальність «Музичне мистецтво»), «Незламні українки, які змінили світ» (спеціальність «Хореографія»), «Від княгині Ольги до Ліни Костенко» (спеціальність «Сценічне мистецтво»), «Українська жінка: нескорена, незламна, вільна!» (спеціальність «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»).

День української жінки – це неофіційне свято. Його започаткували у 2023 році як альтернативу радянському 8 березня, щоб вшанувати силу, незалежність і внесок українок у розвиток суспільства. У цей день згадують внесок жінок в історію, культуру, науку, політику та оборону України.

У 2025 році Росія продовжує цинічно атакувати українські міста. Попри труднощі, Україна адаптувалася до нової реальності війни, розвиваючи власне виробництво дронів, атакуючи об’єкти ворога в Криму та навіть у глибокому тилу Росії. Українські безпілотники регулярно знищують нафтобази, склади боєприпасів, військові заводи, змушуючи агресора відчути наслідки війни на власній території.

Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає своє право на існування, національну ідентичність, європейський вибір і цінності. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу.

Українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову агресію. Сьогодні Україна стримує її завдяки зусиллям на військовому, інформаційному фронтах, а також міжнародній допомозі. Але передусім ми вдячні нашим мужнім і стійким захисникам і захисницям.

Усі Герої залишаються у пам’яті народу, є гордістю й прикладом для майбутніх поколінь. 104 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Україна заплатила високу ціну за звільнення від диктатури та свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи. 17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.

Герої Небесної Сотні стали для України символом жертовності, героїзму та патріотизму. Прикладом та джерелом натхнення для наших воїнів, які, щоб захистити свою країну, взяли у руки зброю. Наша боротьба за свободу та незалежність триває. Маємо лише один шлях – підтримка та зміцнення ЗСУ, звільнення від російського агресора всієї окупованої території, включно з Донбасом та Кримом, а далі розбудова вільної, демократичної, сильної та квітучої України.

З нагоди пам’ятної дати бібліотека Коледжу пропонує до перегляду виставку-вшанування «Пам’яті героїв майдану».

Війна в Афганістані – це жахливе військове вторгнення СРСР до Афганістану під приводом боротьби проти повстанських груп моджахедів, яке тривало протягом майже 10 років – 1979-1989 рр. Тисячі невинних людей, сімей, військових загинули під час жорстокого та виснажливого протиборства. Серед них і наші земляки. Більше 160 тисяч українців виконували свій військовий обов’язок в Афганістані, понад 3 тисячі з яких більше ніколи не повернуться додому.

З кожним роком історія віддаляє нас від років Афганської війни, але час непідвладний викреслити з нашої пам’яті приклади мужності і вірності синів своєї Батьківщини, які з честю і сьогодні, під час російської навали, виконують свій військовий обов’язок, стали гідним прикладом людської мужності та героїзму.

Висловлюємо шану і подяку всім ветеранам трагічної афганської війни та українським воїнам-миротворцям за відвагу, вірність присязі і честі.

Бібліотека Коледжу пропонує до вашої уваги онлайн-презентацію «Біль афганської війни».

Коли більшовики почали наступ, саме тоді тривали переговори між УНР і країнами Четверного союзу. І було дуже важливо, аби Київ перебував під контролем Центральної Ради. Наступ більшовиків, який був зупинений київськими студентами, дозволив це зробити. А 9 лютого 1918 року був підписаний Берестейський мирний договір, відповідно до якого УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.

Її співавторами виступили 100 держав. Україна приєдналася до Резолюції у 2012 році. Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті «Аушвіц-Біркенау».

Офіційно визнано, що майже 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони – на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.

Дробицький Яр – урочище поблизу Харкова, яке стало свідком трагедії Голокосту – систематичних і масових розстрілів 1941-1942 років.

Передувала цьому окупація Харкова німецькими військами, що почалася 24 жовтня 1941 року. Разом із нею відбувся й перепис населення із формуванням окремих списків євреїв та ромів.

Людей гнали групами до Дробицького Яру й там розстрілювали. Утім, нацисти не витрачали куль на дітей, а просто кидали їх до урочища живими… Усього тут були вбиті від 16 до 19 тисяч осіб.

У післявоєнні радянські часи трагедія цього місця була майже забута. Меморіальний комплекс відкрили у 2002 році. Пам’ятний знак у вигляді 20-метрової менори на в’їзді до комплексу, алея та траурний зал із Чашею скорботи, де викарбувані імена загиблих.

Хоча Голокост закінчився по завершенню війни, наслідки терору та геноциду – ні. Під кінець Другої світової війни загальна кількість жертв становила шість мільйонів євреїв. Нацистська Німеччина, її союзники та колабораціоністи спустошили, або повністю знищили тисячі єврейських громад по всій Європі.

У 2022 році внаслідок військового вторгнення Російської Федерації Україна знову пережила масові жорстокі вбивства та поховання. А разом із тим – паплюження пам’яті тих, хто загинув у найстрашнішій війні в історії людства. Адже 26 березня 2022 року внаслідок російських артилерійських обстрілів була пошкоджена меморіальна менора в Дробицькому Яру.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну повернуло найжахливіші звірства війни на Європейський континент. Не оминула війна й місця спільної скорботи українського, єврейського і ромського народів – 1 березня 2022 року російські обстріли столиці України поставили під загрозу збереження пам’яті про жертви Бабиного Яру, куди поцілила одна з ворожих ракет. Внаслідок вторгнення РФ зазнали руйнувань й інші пам’ятні знаки і меморіали загиблим євреям, а також єврейські цвинтарі по всій Україні. Жертвами РФ стали й українці, які пережили Голокост і нацистську окупацію, але загинули під час повномасштабної війни РФ проти України.

День Соборності офіційно відзначають з 1999 року, згідно з Указом Президента України «Про День Соборності України» від 21 січня 1999 року, а започаткована у далекому 1990 році акція «живий ланцюг» на честь річниці Акту Злуки досі є традиційним символом Дня Соборності та єдності українців.

Українська незалежність понад 100 років тому зазнала поразки від більшовиків, зокрема, через використання ними методів гібридної війни: невизнання своїх військ на території УНР, створення маріонеткових псевдореспублік, підтримку антиукраїнських рухів. Але також – через періодичний брак згуртованості в діях, попри спільне бажання українців жити в обʼєднаній державі. Сьогодні Російська Федерація знову прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю. Тож так важливо залишатися монолітними в боротьбі проти ворога.

Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність. Тому Соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність держави буде цілковито відновлена тільки після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.

З нагоди цієї пам’ятної дати бібліотека Коледжу пропонує до вашої уваги віртуальну книжкову виставку «Ми в Соборній Україні».