В Україні 28 червня відзначають День Конституції. Головний державний документ був ухвалений саме цього дня рівно 28 років тому.

День Конституції України був офіційно встановлений 28 червня 1996 року, коли Верховна Рада України прийняла нову Конституцію незалежної України. Цей документ став правовою основою для розбудови демократичної, правової держави та гарантом суверенітету і територіальної цілісності України.

Це свято символізує прийняття Основного Закону держави, який визначає базові права та обов’язки громадян, структуру влади та правову систему країни.

З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує до перегляду віртуальну книжкову виставку «Правовий оберіг – моя Конституція».

22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Це день початку війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця.

З нагоди цієї пам’ятної дати бібліотека Коледжу пропонує переглянути віртуальну книжкову виставку «Історія гідності. Друга світова війна в Україні».

4 червня – День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Починаючи з 2014-го року, через російську збройну агресію на Донбасі, Україна дізналась, як це втрачати дітей на війні.

Відзначення дня безневинних дітей – жертв агресії на міжнародному рівні започатковано Генеральною Асамблеєю ООН ще у 1983 році. Відтоді щорічно 4 червня весь світ згадує про дітей, які постраждали у результаті військових конфліктів та будь-якої іншої агресії.

1 червня 2021 року народні депутати України ухвалили постанову щорічно відзначати дату 4 червня – як державний День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Питання захисту безневинних дітей – жертв агресії актуальне та надзвичайно болюче питання для всього суспільства. Сьогодні ми відстоюємо найдорожче – майбутнє наших дітей та їх право жити у країні з мирним небом над головою. Діти жодної країни не повинні знати жахіть війни, звук сирен, бомбосховищ та обстрілів. Кожна дитина має право на мирне небо, яскраве сонце, спокійні ночі та щасливе дитинство.

Діти України ще вчора жили щасливим та безтурботним життям, вони гралися з друзями, навчалися в школах, відвідували гуртки аж до страшного ранку 24 лютого 2024 року, коли прокинулися під звуки вибухів.

Щодня росія вчиняє проти населення України, зокрема і дітей, воєнні злочини, які у майбутньому будуть розслідуватися як злочини проти людяності. Щодня вона несе у сім’ї українців руйнування, горе і страждання.

Не забудемо жодну жертву, не пробачимо ворогові, бережемо світлу пам’ять про кожну дитину.

1 червня в Україні відзначається Міжнародний день захисту дітей, який також називають День дітей або Дитячий день. День запроваджений з метою привернення уваги до проблем дотримання прав і охорони здоров’я дитини.

З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує переглянути фотоколаж «Хай сонцю і квітам всміхаються діти».

Сьогодні в Україні відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановується пам’ять жертв геноциду кримських татар.

Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о 3 годині ранку й тривала до початку червня (перша і найбільша хвиля закінчилася 20 травня). Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони №5859 «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом останнього року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників. Звичайним явищем були втечі з місць заслання. Особливого масштабу це явище набуло 1948 року, коли втекло 8692 кримських спецпоселенця, з яких було затримано 6295 і притягнуто до відповідальності 2645 осіб. Уряд уже 21 лютого 1948 року спеціальною постановою «Про заслання, висилку і спецпоселення» зобов’язало МВС встановити режим повного припинення втеч. 28 листопада 1948 року Президія Верховної Ради СРСР своїм Указом «Про кримінальну відповідальність за втечу з місць обов’язкового і постійного поселення у віддалені райони Радянського Союзу в період Вітчизняної війни» встановлювала довічний термін виселення і призначала 20-річне покарання примусовими роботами за втечу. 1954 року Президія Верховної Ради СРСР відмінила свій указ від 26 листопада 1948-го про кримінальну відповідальність за втечу з місць заслання.

У 2014 році російські окупанти Криму вперше в новітній історії заборонили проведення 18 травня традиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя. За таких умов, вшанування на загальнодержавному рівні пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу та демонстрація солідарності в боротьбі за відновлення їхніх прав набуває важливого українського та міжнародного значення.

Верховна Рада ухвалила Звернення до урядів та парламентів іноземних держав, міжнародних організацій, парламентських асамблей у зв’язку з 80-ми роковинами геноциду кримськотатарського народу 1944 року. Українські депутати закликають партнерів визнати депортацію кримських татар із Криму у 1944 році актом геноциду і долучитися 18 травня 2024 року до вшанування пам’яті його жертв. Вони також закликали сприяти відновленню державного суверенітету України над тимчасово окупованими РФ територіями, включно з Автономною Республікою Крим і містом Севастополем.

Щорічно у третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки. Вишиванка – це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу.

День вишиванки – справжнє народне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та вшанування етнічного вишитого українського одягу. День вишиванки 2024 року пройде під час повномасштабної війни і буде особливо важливим.

З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує переглянути книжково-ілюстративну виставку «Вишиванка – свято української душі».

2024 року в Україні День матері припадає на 12 травня. День матері – особливе свято. Його відзначають навесні, коли оживає природа, розквітають квіти, зароджується нове життя, і це чи не найкраща метафора материнства.

Запропонувала заснувати таке свято американка Анна Джарвіс ще 1908 року. Однак в той час подія не несла такого позитивного характеру, як сьогодні. На жаль, мати Анни померла передчасно, тому жінка хотіла, щоб діти мали окремий день, коли могли вшановувати своїх матерів.

Вона надсилала листи з ініціативою кілька років поспіль. І, врешті-решт, 1910 року отримала позитивний результат. Того року у штаті Вірджинія (США) почали офіційно святкувати День матері. Далі, крок за кроком, все більше штатів впроваджували це свято. Згодом американська традиція перейшла у інші країни світу. Наприклад, одразу після Першої світової війни, День матері почали святкувати у Швеції, Норвегії та кількох інших країнах Європи.

Вперше День матері в українській громаді відсвяткували 1928 року за ініціативою Союзу українок Канади. 1929 року свято відзначалося у Львові та на Тернопільщині. Пізніше воно стало популярним і в інших регіонах.

1939 року керівництво СРСР заборонило свято. Лише у 1990 році, завдяки зусиллям громадських організацій, воно повернулося до України. Згідно з указом президента від 10 травня 1999 року День матері в нашій країні відзначається офіційно кожної другої неділі травня.

Звичаї та традиції, які є поширеними в Україні під час святкування Дня матері:

- в цей день діти зазвичай готують сюрпризи своїм матерям, такі як листівки, квіти, подарунки, а також готують смачні страви та десерти для святкового обіду;

- багато сімей святкують цей день відвідуючи мам та бабусь, пригощаючи їх смачним обідом та даруючи подарунки;

- до війни, у деяких містах України, зокрема в Києві, Львові та Одесі, проводили різноманітні святкові заходи, концерти та фестивалі з нагоди Дня матері;

- багато магазинів, ресторанів та інших закладів пропонують спеціальні знижки та акції на святковий день, щоб допомогти дітям та дорослим вибрати ідеальний подарунок для своїх матерів;

- також у цей день зазвичай збираються всі члени сім’ї, щоб провести час разом, приготувати смачну їжу та насолодитися спілкуванням один з одним.

Слово «мама» практично у всіх мовах звучить однаково або дуже схоже. І українські, і іспанські, і китайські діти називають свою маму однаково – мама. Англомовні діти говорять «mom» – «мам».

9 травня – День Європи. День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.

Президент України Володимир Зеленський 8 травня 2023 року підписав указ, який запроваджує в Україні святкування Дня Європи 9 травня.

З нагоди свята бібліотека коледжу пропонує переглянути презентацію «Мистецтво без кордонів: пізнаємо Європу через її культурне надбання».

8 травня 2024 року Україна разом з Європою та США відзначає День пам’яті та примирення, присвячений загиблим у Другій світовій війні.

Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.

Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР. У 1939-1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

Друга світова війна 1939–1945 років стала найбільшою трагедією загальносвітового масштабу у ХХ ст. Забравши десятки мільйонів життів, зламавши долі сотням мільйонів людей, зруйнувавши вщент цілі міста й навіть країни, вона проклала свій кривавий шлях також і Україною.

На початку Другої світової війни український народ не мав незалежної держави та був розділений між кількома країнами. Обидві тоталітарні системи (нацисти й комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя, використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету у власних цілях та геополітичних іграх, а українські землі розглядали виключно як ресурс. Єдиним українським політичним суб’єктом у роки війни був визвольний рух – люди й організації, що боролися за незалежність від обох тоталітарних режимів. До таких організацій, зокрема, зараховують й Українську повстанську армію.

Фронт двічі прокотився землями України – спочатку із заходу на схід, потім зі сходу на захід. Мільйони українців поклали життя заради перемоги над нацизмом і відновлення миру. Мільйони зазнали поневірянь під час і після завершення війни.

Зламані долі тих, хто опинився у таборах чи у вимушеній еміграції вже після завершення війни, вибухи боєприпасів, які з часів війни таїлися в землі, а потім калічили й убивали вже у мирний час, важкі хвороби й тяжкий тягар суму за загиблими по сьогодні не відпускають людей у всьому світі.

Ми пам’ятаємо, що перемагає той, хто захищає рідну землю. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука неминучої перемоги сьогодні.

Нині українці відзначають цю пам’ятну дату в умовах повномасштабної війни росії проти України. Увібравши в себе усі злочинні практики нацизму, рф зазіхає на нашу територіальну цілісність та зруйнувала мир у Європі.

Наша боротьба триває, як і кілька десятків років тому. Ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю. Слава героям різних часів, яким ми завдячуємо нашою свободою!

Друга світова війна закінчилася зусиллями дипломатії, але виграна вона була сміливими воїнами та зброєю. Сьогодні, коли Росія без оголошення війни напала на Україну і здійснює огидну, безчесну, засуджену міжнародною спільнотою незаконну агресію, ми маємо не просто право на загальнонаціональний збройний спротив, але і на підтримку всього світу. Українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на створення нової, більш справедливої, світової системи безпеки, на побудову більш тривкого миру. Але умовою для цього є перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії росіян проти будь-кого на планеті.

Після перемоги у російсько-українській війні наша держава та український народ отримають нове державне свято перемоги над рашизмом – сучасним нацизмом, що об’єднає все суспільство.

29 квітня – Міжнародний день танцю. Бібліотека коледжу вітає студентів і викладачів хореографії з професійним святом та пропонує переглянути презентацію «А танець нас завжди мобілізує, дає наснагу, силу до життя…».

Міжнародна організація праці оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми безпеки та здоров’я на роботі, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці.

У МОП підкреслили, що наявність надійної системи охорони праці, що включає конструктивну участь урядів, роботодавців, працівників, суб’єктів охорони здоров’я та всіх відповідних сторін на національному рівні та рівні підприємств, має вирішальне значення для захисту умов праці та забезпечення безпеки і здоров’я працівників.

Завдяки ефективному соціальному діалогу уряд та соціальні партнери можуть брати активну участь на всіх етапах процесів прийняття рішень з охорони праці. Це важливо як під час розробки та перегляду політики і нормативно-правової бази з питань охорони праці для вирішення постійних та нових проблем у галузі охорони праці, так і під час їх практичного застосування на робочому місці.

Соціальний діалог не тільки сприяє вдосконаленню політик та стратегій у галузі охорони праці, а й допомагає швидше та з більшою ефективністю їх реалізовувати.

Цінність результатів будь-якої трудової діяльності не може бути вищою за цінність здоров’я та життя кожного працівника.

За оцінками Міжнародної організації праці (МОП), щорічно у світі трапляються понад 270 мільйонів нещасних випадків на виробництві, які призводять до відсутності робітників на робочому місці протягом понад 3 днів, і до близько 160 мільйонів випадків хвороб без смертельного наслідку. Кожного дня в результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві у світі помирають близько 5000 осіб, на рік – від 2 до 2,3 мільйона осіб.

У Конституції України закріплено право кожного громадянина на працю у безпечних та здорових умовах. Однак, через збройну агресію російської федерації, тисячі українських працівників втрачають це право. На виробництві, за час повномасштабної війни, постраждали понад 3 тисячі працівників, 520 з них – загинули. Безпосередньо внаслідок ракетних обстрілів та дії вибухових предметів травмувалися понад 700 працівників, 254 з них – загинули. Тобто майже кожен другий працівник загинув внаслідок бойових дій.

«Незагоєна рана України»: пізнавальні факти про Чорнобиль. 26 квітня 1986 р. – назавжди увійшло в історію, як день найстрашнішої техногенної катастрофи людства. Пожежа на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС поставила хрест на житті тисяч людей, які втратили своє здоров’я, житло чи навіть життя. Навколо АЕС було створено так звану «зону відчуження», яка роками лише обростала чутками та плітками. Що ж усього цього правда, а що лише «бабусині казки»?

Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів. Слід зазначити, що 7 балів також присвоїли аварії на АЕС Фукусіма-1, Японія, в 2011 році, де в результаті землетрусу теж сталася катастрофа.

В результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у році.

Ядерні дощі пройшли так далеко, що дійшли навіть до Ірландії.

800 тисяч чоловіків ризикували своїм життям та здоров’ям, аби запобігти наслідкам аварії і стабілізувати ситуацію. Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами.

Область, що потрапила в списки «забруднених», визнали одним з найбільш унікальних світових заповідників з процвітаючою популяцією вовків, оленів, бобрів, орлів і інших тварин.

Офіційні джерела стверджують, що потрібно буде до 100 років, перш ніж станція буде повністю списана.

200 тон радіоактивних матеріалів досі перебуває в реакторі Чорнобильської АЕС.

На кожному відреставрованому будинку в Чорнобилі, на сьогоднішній день є напис, де зазначено ім’я власника цієї нерухомості.

Більше 5 мільйонів людей живуть в районах, які вважаються «забрудненими» радіоактивними речовинами після аварії.

14 березня – День українського добровольця «Немає більшої сили, ніж стійкість духу добровольця». Історію українського добровольчого руху можна виміряти століттями. Саме добровольці були рушійною силою захисту України: воєнізована структура Запорізької Січі, легіон Українських Січових Стрільців, Українська Повстанська Армія.

9 березня 2024 року Україна відзначає 210 річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю пам’ятає і шанує людство. До славної когорти таких людей належить і Великий Кобзар українського народу – Тарас Григорович Шевченко. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові. «Історія мого життя, – писав поет, – становить частинку історії моєї Батьківщини».

Слово українського поета-революціонера, художника і мислителя, Т.Г.Шевченка, звучить в усіх куточках нашої планети, його твори видані багатомільйонними тиражами. Кожен, хто прилучається до поетичного слова Великого Кобзаря, черпає в ньому наснагу для творчості, роздумів про долю свого народу і призначення людини.

Тарас Григорович залишив по собі величезну кількість не лише творів, а й значну картинну спадщину.

З нагоди цієї знаменної дати бібліотека Коледжу пропонує переглянути виставку-презентацію «Співець людини, волі й України».

8 березня Україна та інші країни світу відзначають Міжнародний жіночий день. В Україні вкоренилася традиція відзначати 8 березня як день «весни, жіночності та краси» – але Міжнародний жіночий день має геть іншу історію та з’явився завдяки рухові жінок за рівні права та емансипацію.

Щорічно 8 березня у світі проходять демонстрації на підтримку рівності та дотримання прав жінок. З кінця 2000-х років в Україні майже щороку 8 березня проходять феміністичні марші. Організатори визначають Марш як «феміністичну ініціативу», яка об’єднує активісток, представниць громадських організацій та небайдужих жінок.

З нагоди цієї дати бібліотека Коледжу підготувала презентацію «Від принцеси Діани до Коко Шанель: 10 феміністських цитат, які надихають».

26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

24 лютого 2022 року – дата, що назавжди закарбувалася в пам’яті мільйонів українців. Цей перший день повномасштабної війни ми добре пам’ятаємо на звук, на смак, на запах, адже життя розділилося на «до» і «після».

Того лютневого ранку хтось похапцем евакуювався з рідного міста чи села, рятуючи рідних, хтось нашвидкуруч організовував пункти допомоги, хтось спішив до найближчого військкомату, щоб вступити до лав Сил оборони, а хтось чинив опір самотужки, голіруч зупиняючи танки окупантів. Попри розгубленість і лють, українці швидко мобілізували всі ресурси, щоб врятувати своє життя, життя близьких і зберегти незалежність країни.

До чергових роковин повномасштабного вторгнення росії на територію України бібліотека Коледжу підготувала презентацію «Українська незламність».

Цього дня в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Ми вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії і європейське майбутнє України. З нагоди цієї пам’ятної дати бібліотека Коледжу пропонує до перегляду віртуальну книжкову виставку «Небесна Сотня… Герої не вмирають».

«Афганістан – уламки пам’яті». 15 лютого в Україні День вшанування учасників бойових дій на території інших держав згідно з Указом Президента від 11 лютого 2004 року.

Ця дата вибрана не випадково: 15 лютого 1989 року завершилась радянська військова інтервенція в Афганістані. Через горнило тієї війни пройшли 160 тисяч українців, 12 тисяч з них отримали поранення, контузії, були скалічені, а 3360 – не повернулися до своїх домівок.

Афганська війна мала сумні наслідки для України. Відомо, що від хвороб, наслідків бойових поранень і самогубств після війни померло в кілька разів більше учасників, ніж безпосередньо внаслідок бойових дій. Ця війна породила так званий «афганський синдром». Ветеранам було вкрай важко адаптуватися до цивільного, мирного життя, особливо в умовах розпаду СРСР і зростання економічної кризи.

Після здобуття Україною незалежності наші військові фахівці стали учасниками миротворчих місій під егідою ООН, НАТО та інших міжнародних організацій. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року понад 44 тисячі військовослужбовців ЗСУ взяли участь у 27 міжнародних операціях та місіях у різних регіонах планети.

В Україні 29 січня щорічно відзначають День пам’яті героїв Крут. У цей день в 1918 році відбувся бій чотирьохтисячної більшовицької армії Михайла Муравйова проти загону з київських студентів і бійців вільного козацтва.

Як відомо, на початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24-27 січня 1918 року йшли запеклі бої за станцію Бахмач.

Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу імені Б.Хмельницького у складі чотирьох сотень (400-450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116-130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Після багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані.

На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету – Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира – Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї – Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70-100 осіб. Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв.

Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.

Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Хоча минуло уже більше як 100 років від тих подій, але український народ знову змушений боротися за право бути незалежним та вільним.

22 січня увійшло до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Цей день є символом об’єднання України. Він стверджує нерозривний зв’язок між усіма поколіннями борців за її волю і незалежність. Саме в цей день проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, який увійшов в історію українського народу як свято національної єдності. Історичні події 22 січня 1919 року стали підґрунтям для відродження незалежної держави та утвердження національної ідеї. Саме з цього дня розпочалося становлення єдиної Української державності. І з кожним роком це свято набуває все більшого символізму, адже соборність – це не тільки спільна територія, це й духовна єдність, спільні ідеали, цінності та прагнення. Шановні відвідувачі бібліотеки! Пропонуємо вам перевірити обізнаність про історію Дня Соборності, відповівши на питання невеликого тесту, який ви знайдете перейшовши за посиланням.