«Афганістан – уламки пам’яті». 15 лютого в Україні День вшанування учасників бойових дій на території інших держав згідно з Указом Президента від 11 лютого 2004 року.

Ця дата вибрана не випадково: 15 лютого 1989 року завершилась радянська військова інтервенція в Афганістані. Через горнило тієї війни пройшли 160 тисяч українців, 12 тисяч з них отримали поранення, контузії, були скалічені, а 3360 – не повернулися до своїх домівок.

Афганська війна мала сумні наслідки для України. Відомо, що від хвороб, наслідків бойових поранень і самогубств після війни померло в кілька разів більше учасників, ніж безпосередньо внаслідок бойових дій. Ця війна породила так званий «афганський синдром». Ветеранам було вкрай важко адаптуватися до цивільного, мирного життя, особливо в умовах розпаду СРСР і зростання економічної кризи.

Після здобуття Україною незалежності наші військові фахівці стали учасниками миротворчих місій під егідою ООН, НАТО та інших міжнародних організацій. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року понад 44 тисячі військовослужбовців ЗСУ взяли участь у 27 міжнародних операціях та місіях у різних регіонах планети.

В Україні 29 січня щорічно відзначають День пам’яті героїв Крут. У цей день в 1918 році відбувся бій чотирьохтисячної більшовицької армії Михайла Муравйова проти загону з київських студентів і бійців вільного козацтва.

Як відомо, на початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24-27 січня 1918 року йшли запеклі бої за станцію Бахмач.

Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу імені Б.Хмельницького у складі чотирьох сотень (400-450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116-130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Після багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані.

На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету – Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира – Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї – Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70-100 осіб. Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв.

Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.

Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Хоча минуло уже більше як 100 років від тих подій, але український народ знову змушений боротися за право бути незалежним та вільним.

22 січня увійшло до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Цей день є символом об’єднання України. Він стверджує нерозривний зв’язок між усіма поколіннями борців за її волю і незалежність. Саме в цей день проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, який увійшов в історію українського народу як свято національної єдності. Історичні події 22 січня 1919 року стали підґрунтям для відродження незалежної держави та утвердження національної ідеї. Саме з цього дня розпочалося становлення єдиної Української державності. І з кожним роком це свято набуває все більшого символізму, адже соборність – це не тільки спільна територія, це й духовна єдність, спільні ідеали, цінності та прагнення. Шановні відвідувачі бібліотеки! Пропонуємо вам перевірити обізнаність про історію Дня Соборності, відповівши на питання невеликого тесту, який ви знайдете перейшовши за посиланням.

10 грудня Україна і світ відзначають День прав людини. 10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини, 75-ти річчя якої світ має нагоду вшановувати. Саме ця дата стала Міжнародним днем прав людини на підставі ухваленого рішення Генеральною Асамблеєю ООН. В Україні на офіційному рівні День прав людини визначено відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2022 року. З нагоди цієї дати бібліотека Коледжу пропонує переглянути віртуальну книжкову виставку «Україна правова».

Незалежність, яку отримала Україна, – це результат самовідданої наполегливої боротьби багатьох поколінь за волю своєї країни. Вся історія державності України тісно пов’язана з утворенням і розвитком тих чи інших військових формацій, які забезпечували державний лад, захист та безпеку громадян як від зовнішніх агресорів, так і від внутрішніх дестабілізуючих факторів. Становлення сучасних Збройних Сил має свою передісторію, свої традиції, які передаються із покоління в покоління.

У період Київської Русі (X-XIII століття) військо складалося з дружини князя та народного ополчення. Дружина будувалась за зразком варягів, але до неї входили вищі верства громадянства та бояри, які усвідомлювали потребу в захисті своєї Батьківщини. Князі утримували дружинників, платили грішми, дозволяли привласнювати частину завойованого майна, давали землі. Військо підтримувало силу і могутність держави, обороняло її кордони.

XV-XVIII століття в історії України – це період козаччини. Головна історична умова виникнення козацтва як суспільного стану і збройної сили – підневільне становище України під владою сусідніх держав Литви і Польщі, позбавлення її власної етнічної державності, соціальне гноблення, а також небезпека з боку орд кочівників, які грабували, нищили, брали у полон український люд. У цей час визріває національна свідомість народу, міцнішає його бажання здобути свободу і незалежність.

Козацьке військо мало демократичний устрій. Усі політичні й організаційні питання вирішувалися на раді. Залежно від її учасників рада поділялась на повну, військову, генеральну, старшинську, чорну. Командування військом здійснювали військова старшина різних ступенів. На чолі війська стояв гетьман. Він був головою козацької держави, мав повну адміністративну владу, брав активну участь у законодавчій діяльності, судовій справі. Приймаючи рішення з основних питань, гетьман враховував думку генеральної та старшинської рад. У перший половині XVIII ст. запорізьке козацтво піднеслося до рівня кращих європейських армій. Особливо відзначалися військовою майстерністю піхота, яка була головним видом козацького війська й вважалося найдосконалішою в Європі.

Кінець XIX – початок XX ст. ознаменовано новим піднесенням національно-визвольної боротьби українського народу. Центром її стала Західна Україна (Галичина). Там зародився січовий стрілецький рух. Ця назва свідчила про його зв’язок з традиціями січового козацтва. Січовий стрілецький рух об’єднував у свої товариства радикально настроєних селян, інтелігенцію, пізніше – студентську й учнівську молодь. Стрілецькі товариства («Січ», «Сокіл» та ін.), до яких увіходили й дорослі, і юнаки, поповнювалися за рахунок пластунів – членів дитячих таємних гуртків «Пласт».

Наступний етап розвитку війська на українських землях охоплює період світових воєн, під час яких Україна стала ареною протистоянь, що принесли значні людські втрати та руйнування інфраструктури. Це значною мірою вплинуло на створення незалежної української держави та її збройних сил – армії Української Народної Республіки. А з розгортанням Другої світової війни українці почали творити власні збройні формування. Першим таким можна вважати Карпатську Січ – парамілітарну організацію, яку формують у 1938-1939 рр. українці Закарпаття для захисту власної держави Карпатської України.

У 1940 році на Поліссі було сформував збройну формацію, яка мала розпочати боротьбу за незалежність України. Це військо дістало назву Поліська Січь та нараховувало до 10000 бійців. Саме на основі цієї організації сформувалося озброєне крило Організації українських націоналістів – Українська Повстанська Армія (УПА). Датою створення цього війська прийнято вважати 14 жовтня 1942 року, проте сам процес його формування був досить складним та фактично тривав до 1943-1944 рр.

Зі здобуттям незалежності Україна 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на українських теренах військових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових відомств – Міністерства оборони України. Створення національних Збройних сил характеризувалося одночасним формуванням правової основи діяльності Збройних сил, реорганізацією структур, створенням відповідних систем управління й забезпечення та інших елементів, необхідних для їх функціонування.

Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (такою є повна назва Дня волонтерів) проголошений рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року. Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 – Революція гідності, а потім і війна на Сході дали поштовх розвитку волонтерства в країні, яке виросло в потужний громадянський рух. Під час повномасштабної війни волонтери, часто ризикуючи життям, допомагають українським військовим і цивільним. Нині волонтером став фактично кожен українець. В цей урочистий день бібліотека Коледжу пропонує до вашої уваги фото колаж «Волонтери – люди доброї волі».

Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.

Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом – звернути увагу суспільства на цю проблему.

Щороку 25 листопада міжнародна спільнота відзначає Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками (International Day for the Elimination of Violence Against Women). Це свято є відголоском тих труднощів, які зазнають жінки за своє життя – побиття, катування, сексуальне насильство та моральний тиск з боку своїх партнерів. Мета цієї дати – продемонструвати важливість проблем, з якими щоденно в світі стикаються тисячі жінок, показати нагальність їх розв’язання та запропонувати шляхи виходу з ситуації, що склалася. З нагоди цієї дати бібліотека пропонує до перегляду фотоколаж.

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Саме цього дня розпочалися дві доленосні для країни події: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року, що стали історичними віхами вже новітньої незалежної України. Вшановуючи громадянський подвиг учасників Помаранчевої революції та Революції Гідності бібліотека Коледжу пропонує до перегляду фото колаж «Країна Нескорених».

У багатьох країнах щороку 17 листопада відзначається Міжнародний день студента. Дорогі студенти! Нехай кожен день вашого навчального шляху буде наповнений новими знаннями, натхненням та можливостями для саморозвитку. З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує до перегляду презентацію «На студентській хвилі».

27 жовтня – День української писемності та мови. У цей день вшановується пам’ять Преподобного Нестора Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.

Процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток української мови. З одного боку, відбувається її збагачення. З іншого боку витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням. Це негативно впливає на стан національної мови і на збереження самобутності українського народу.

На сьогодні в Україні є чимало словників іншомовних слів. Однією з перших спроб укладення словника іншомовних слів можна вважати «Словар українських виразів, перейнятих з мов туркських», опублікований Остапом Макарушкою в «Записках Наукового товариства імені Шевченка» 1895 року. Наступною спробою створення словника іншомовних слів був «Словарик» Василя Доманицького, виданий у Києві 1906 року. У 1908 році був виданий у Чернівцях «Словар чужих слів» Зенона Кузелі й Миколи Чайковського. Хронологічно наступним є «Словник чужих слів, що вживаються в українській мові», складений З.Пиптенком. Останнє видання періоду 1895-1924 рр. (перед розгортанням так званої «українізації»), був «Словник чужомовних слів, що увійшли в мову українську» видавництва «Час».

На основі наукових розвідок українських соціолінгвістів можна зробити висновок, що мовна проблема буде наявна завжди, але ми все ж таки повинні дотримуватися правил етики спілкування, щоб зберегти нашу солов’їну мову. «Усунути деформацію мови, очистити її від спотворень, повернути нашій мові справжню народну красу – це справа честі всіх нас, і старших, і молодших, це природний обов’язок кожного перед незалежною, вільною Україною. Адже і мовою нації визначається моральне здоров’я народу, його розвиненість, культурність. Усе це також визначатиме образ і творчу спромогу України в сім’ї цивілізованих демократичних держав», – стверджував О.Гончар.

Шановні відвідувачі! З нагоди Міжнародного дня Організації Об’єднаних Націй бібліотека Коледжу пропонує до перегляду інформаційне повідомлення «ООН в Україні: цілі сталого розвитку».

24 жовтня світ відзначає Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй. Пропонуємо з нагоди цього дня дізнатися більше про участь України у діяльності ЮНЕСКО.

ЮНЕСКО (UNESCO) – Організація Об’єднаних Націй з питаннях освіти, науки і культури (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization). ЮНЕСКО є міжнародною міжурядовою організацією, спеціалізованою установою ООН. Офіційно існує з 4 листопада 1946 року, коли набрав чинності (після ратифікації двадцятьма країнами) її Статут, підписаний 16 листопада 1945 року представниками 44 держав на установчій конференції у Лондоні. ЮНЕСКО змінила Міжнародний інститут інтелектуальної співпраці, заснований 9 серпня 1925 року. Україна є членом ЮНЕСКО з 12 травня 1954 року.

За час співпраці з Організацією наша країна виступала ініціатором багатьох міжнародних програм та проектів. Наприклад, українська ініціатива щодо використання засобів масової інформації з метою зміцнення миру, недопущення пропаганди війни, насильства i ненависті між народами дала поштовх до розробки i прийняття у 1978 році Декларації про раси i расові забобони.

На 27-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1993 рік) Україна виступила з ініціативою розробки «Програми культури миру». Ця ініціатива лягла в основу переорієнтації діяльності ЮНЕСКО в напрямку зміцнення її етичної місії та ролі у формуванні психології культури миру, клімату довіри і толерантності.

За період членства в ЮНЕСКО Україна чотири рази обиралася до керівного органу Організації – Виконавчої ради.

Співпраця України з ЮНЕСКО стратегічно орієнтована на сприяння розширенню міжнародного співробітництва українських наукових, освітніх і культурних інституцій шляхом забезпечення їх участі у програмній діяльності Організації. Метою такого співробітництва є зміцнення інтелектуального потенціалу країни та залучення його до загальносвітових процесів, використання в національних інтересах можливостей ЮНЕСКО та міжнародного досвіду у сферах її компетенції.

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) є міжнародною міжурядовою організацією, спеціалізованою установою ООН. Офіційно існує з 4 листопада 1946 року, коли набрав чинності (після ратифікації двадцятьма країнами) її Статут, підписаний 16 листопада 1945 року представниками 44 держав на установчій конференції у Лондоні. Згідно з цим багатостороннім міжнародним документом.

Неабияке значення в процесі поширення інформації про Україну, зміцнення авторитету держави на міжнародному рівні є співпраця України з ЮНЕСКО. За 45 років співробітництва з Організацією Україна (вона є членом ЮНЕСКО з 12 травня 1945 року) накопичила значний досвід багатосторонньої міжнародної діяльності. Вона є ініціатором створення багатьох міжнародних програм і проектів. Україною було запропоновано розгорнути міжнародну кампанію з усунення неписьменності, активно використовувати засоби інформації з метою зміцнення миру, недопущення насильства і ненависті між народами. Наша країна була серед ініціаторів розробки Декларації про раси і расові забобони, міжнародних економічних проектів, програм з вивчення і поширення слов’янських культур, розробки «Програми культури миру» – основи стратегічної діяльності ЮНЕСКО в цьому напрямку. Україна – член Виконавчої ради ЮНЕСКО (1980-1985, 1995-1999, 2003-2006 років), Міжнародної координаційної ради програми «Людина і біосфера», Національна комісія України у справах ЮНЕСКО, забезпечує та координує участь країни в діяльності Організації за допомогою мережі наукових та культурно-освітніх осередків. Для реалізації довгострокових міжнародних наукових програм в Україні діють національні комітети та центри з програм «Людина і біосфера», біоетики, геологічної кореляції, науково-технічної інформації та інші.

З 1971 року в Україні функціонує мережа асоційованих шкіл, з 1990 року – асоціація клубів ЮНЕСКО. 50 загальноосвітніх шкіл з різних міст країни беруть участь в реалізації міжнародних проектів ЮНЕСКО, серед яких «Діалог культур та цивілізацій», «Превентивна освіта проти СНІДУ», «Охорона довкілля», «Голубий Дунай», «Великий Волзький річковий шлях – об’єднані моря в ім’я всесвітньої освітянської спадщини для сталого розвитку». У вищих навчальних закладах України створено 12 кафедр ЮНЕСКО, які виступають ініціаторами проведення міжнародних заходів у сфері вищої освіти, зокрема з питань приєднання України до Болонського процесу, мовної освіти в контексті Болонських реалій. На початку ХХІ ст. в Україні спільно з експертами ЮНЕСКО відбулися міжнародні конференції «Освіта у багатоетнічному суспільстві», «Університети. Інформаційне суспільство, ЮНЕСКО», започатковано проект «Відкритий віртуальний кампус центрів електронного навчання, науково-технічних і інженерних університетів країн Центральної та Східної Європи».

У сфері культури Україна – активний член Гаазької конвенції про захист культурної спадщини у випадку збройного конфлікту (1954 рік), Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини (1972 рік), Європейської конвенції про захист археологічної спадщини (1992 рік) та інші.

Найважливішим напрямом Національної комісії України є співпраця з ЮНЕСКО у сфері збереження об’єктів культурної і природної спадщини. Позитивним результатом цієї роботи є внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО об’єктів культурної і природної спадщини України (Бахчисарайський ханський палац, заповідники Асканія-Нова, Херсонес Таврійський, культурний ландшафт та каньйон місто Кам’янец-Подільського, історичні центри Чернігова, Львова, Уманський парк «Софіївка», «Букові праліси Карпат», Канівський заповідник «Могила Тараса Шевченка», пам’ятки Софія Київська – Києво-Печерська лавра).

У сфері науки Україна бере активну участь у програмах «Інформація для всіх», «Людина і біосфера». Важливе значення для поглиблення міжнародного співробітництва має включення українських біосферних заповідників (Чорноморський, Карпатський, Дунайський, Шацкий, Ужанський національний парк) до Всесвітньої мережі біосферних заповідників ЮНЕСКО. Вперше у світі в Україні створено транскордонний румунсько-український біосферний резерват «Дельта Дунаю» та польсько-словацько-український біосферний заповідник «Східні Карпати».

Шановні відвідувачі! Бібліотека Коледжу вітає викладачів з Всесвітнім днем вчителя і пропонує переглянути віртуальну виставку поетичних творів «Учителю! Вклоняємось доземно…»

Від першого дня повномасштабного вторгнення і до сьогодні бібліотеки по всій Україні, де не ведуться бойові дії, є територією безпеки, де кожен, хто потребує, знайде прихисток і допомогу. Вони об’єднують спільноти для допомоги тим, хто вимушено залишив свої домівки. Бібліотекарі щодня працюють, щоб кожен, хто має потребу, мав доступ до інформації та інтернету. З нагоди професійного свята бібліотека Коледжу пропонує переглянути фото колаж «Бібліотека – світ нових можливостей»

Дорогі друзі! 30 вересня наше професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек. Сучасна бібліотека – це унікальний світ, де гармонійно поєднуються книга і технології, традиційне і новітнє, минуле і майбутнє. І цей світ чекає на кожного з нас! Бажаємо всім нам і нашим студентам, викладачам, співробітникам, а також усім, хто любить і шанує книгу, Перемоги, Миру, міцного здоровʼя, невичерпної енергії і творчої наснаги!

Сьогодні 82 роковини трагедії Бабиного Яру. Це був жахливий злочин, свідоме знищення людей за національною ознакою. Усі ці роки світ пам’ятав страшну сторінку історії з розумінням, що зло більше ніколи знову не відродиться. На жаль, сьогодні ми є свідками того, як російські терористи вдаються до масових розстрілів, масових катувань та поховань. Події 29–30 вересня 1941 року в Бабиному Яру стали одним із найжахливіших символів Голокосту та однією з найбільш масштабних каральних акцій гітлерівських військ під час Другої світової війни. Вшановуючи пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру, бібліотека Коледжу пропонує переглянути презентацію «Бабин Яр на тлі історії».

Шановні користувачі бібліотеки! Пропонуємо вашій увазі інформаційне повідомлення «Збережемо пам’ять про подвиг» до річниці визволення Харківської області від німецько-фашистських загарбників. День Харківської області відзначається 19 вересня. Саме цього дня в 1943 році Харківська область була повністю звільнена від нацистських загарбників.

Мирне життя Харківщини було перерване нападом фашистської Німеччини. 30 вересня 1941 року фашисти почали наступ на Харків і 22 жовтня його захопили. Було окуповано більшу частину області, на якій діяла сувора окупаційна влада. За 2 роки (з вересня 1941 р. по вересень 1943р.) Харківська область тільки 7 місяців була повністю окупована німецько-фашистськими загарбниками. В інші періоди лінія фронту розділяла область на 2 частини. В області діяла комендантська година, під час якої жителям заборонялось вільно пересуватися. Загарбники відкрито грабували місцеве населення, облавами збирали невільників для відправки в Німеччину, за будь що розстрілювали і вішали, живцем закопували в землю і палили. Одним із доказів жорстокості окупаційного режиму є факт існування в Харківській області найбільшого числа (22) концтаборів. За часи окупації фашисти знищили 22700 військовополонених і 280000 мирних громадян. Той вересневий день 1943-го не тільки навічно вкарбований в історію України, – він став знаковою віхою в літописі всієї Другої світової війни, додав віри та впевненості у перемозі над нацизмом у Європі й світі. Сьогодні ми відзначаємо 80-ту річницю визволення Харківської області від фашистських загарбників. Ми ще раз перегортаємо сторінку тих трагічних подій, усвідомлюючи, що повинні ніколи більше не допустити проявів нацизму. На жаль, страшні уроки Другої світової війни забули наші «сусіди». Пройшло майже 80 років і ми відчули на собі що таке рашизм. Осінь 2022 року принесла Харківській області звільнення від загарбників. Наші Герої , ціною своїх життів, протистоять нацизму 21 століття. Росія і досі хоче повернутись в Харківську область і окупувати Харків. Але ці мрії ніколи не здійсняться. Віримо в наших Героїв і Перемогу! Слава Україні!

День знань – одне із головних свят навчального року – урочисте, хвилююче і відповідальне. Це свято об’єднує всіх – від найменших, тих хто вперше піде до школи і стане першокласником, до серйозних старшокурсників – тих, хто стоїть на порозі дорослого життя. Шановні викладачі і студенти! Бібліотека Коледжу вітає всіх зі святом і пропонує до перегляду віртуальну книжкову виставку «Читай – це цікаво».

24 серпня Україна святкує День Незалежності – державне свято, яке відзначається щороку на честь ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою створення держави Україна в її сучасному вигляді. День Незалежності – найважливіше свято для будь-якої країни. І кожен українець є частинкою незалежності нашої країни, кожен розбудовує її становлення та міцність. З нагоди свята бібліотека коледжу пропонує до перегляду книжкову виставку «Свята земля серпанку і калини».

23 серпня – День Державного Прапора України. Шановні відвідувачі! Бібліотека коледжу вітає зі святом і пропонує до вашої уваги історичний колаж «Моя держава». На експозиції представлена література про Україну, її народ та його героїчний шлях до здобуття самостійності, ключові події нашої історії, легендарних особистостей та видатних українців нашого минулого, які стали гордістю України.

28 червня Україна відзначає велике державне свято – День Конституції України. Ухвалення Верховною Радою України Основного закону 1996-го року стало важливим етапом утвердження державності, мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. З нагоди свята бібліотека пропонує до перегляду віртуальну книжкову виставку «Конституція України – фундамент стабільності й розвитку держави».

На долю України в Другій світовій війні випало величезне випробування. Її сорокамільйонний народ, багаті чорноземи, вугільні та металорудні запаси були одними із найбажаніших для нацистської Німеччини об’єктів колоніального завоювання. Її територія двічі опинялась в епіцентрі бойових дій і двічі потерпала від так званої тактики випаленої землі. Більш як на три роки український народ, його землі, промисловий і сільськогосподарський потенціал, сировинні та продовольчі ресурси стали об’єктом масштабної небаченої до того експансіоністської програми Третього рейху зі здобуття «життєвого простору» і встановлення світового панування. Друга світова війна так чи інакше торкнулася кожного українця: хтось боровся з окупантами у лавах Червоної армії, чинив опір у радянських підпільно-партизанських та українських націоналістичних формуваннях, працював у радянському тилу, хтось переніс усі жахи нацистського «нового порядку» на окупованій території. Сьогодні, коли мова йде про Другу світову війну, в пам’яті постають трагедія Бабиного Яру, Сирецького в Києві, Янівського у Львові та інших концентраційних таборів, сотень тюрем та гетто, що були створені на території України; спалені окупантами українські села; вивезення на примусові роботи до Німеччини українських громадян тощо. Не лишаються поза увагою й такі питання, як радянський і націоналістичний рухи опору на території України, роль українців у визволенні від нацизму країн Європи Вшановуючи героїзм і волю до перемоги українського народу, бібліотека пропонує переглянути відео виставку «Україна у Другій світовій війні».

З нагоди Міжнародного дня захисту дітей бібліотека Коледжу пропонує до перегляду презентацію «Весь світ у долонях дитини».

Сьогодні вишиванка має виняткове значення і особливу місію – берегти і продовжувати славні українські традиції, об’єднувати тих, в чиєму серці почесне місце займає Україна, і тих, хто лише розпочав відкривати для себе її неповторну красу! Бережімо нашу історію, шануймо наших Героїв і захищаймо наше сьогодення задля щасливого майбутнього наших дітей! З нагоди свята бібліотека Коледжу пропонує до перегляду книжково-ілюстративну виставку «Вишиванка – свято української душі».